Стислий переказ До редакції журналу щодня надходять чимало щирих і відвертих листів. Люди таким чином хочуть почути для себе поради, бо розповісти свої найпотаємніші думки та проблеми незнайомій людині легше, ніж найкращому другові. Ці два листа прийшли до редакції одночасно від дівчат-ровесниць. Перша після школи пішла працювати до канцелярії. Вона вважала свою працю буденною, нецікавою і пригнічуючою. Ця дівчина заздрила тим, хто подорожує та спить в наметах, і бачить зоряне небо замість стелі. Редакція журналу щодня одержує чимало листів
Поезія й проза професій (Стислий переказ із творчим завданням) |
...
Поезія й проза професій (Стислий переказ із творчим завданням) 4.10/5 (81.98%) 464 голос[ов]
До редакції журналу щодня надходять чимало щирих і відвертих листів. Люди таким чином хочуть почути для себе поради, бо розповісти свої найпотаємніші думки та проблеми незнайомій людині легше, ніж найкращому другові.
Ці два листа прийшли до редакції одночасно від дівчат-ровесниць. Перша після школи пішла працювати до канцелярії. Вона вважала свою працю буденною, нецікавою і пригнічуючою. Ця дівчина заздрила тим, хто подорожує та спить в наметах, і бачить зоряне небо замість стелі.
Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі. Її турбує сум за шумом міста. Дівчина заздрить своїм ровесникам, які в цей час мають можливість кожного вечора ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що напевно сіла не в “свій” потяг.
Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через встановлені серед молоді бутафорські уявлення про професії. Лікар для них – це марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі родичі хворого за дверима очікують з квітами, бо наперед впевнені в успішності операції. Сталевар – це мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – це рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля мальовничого багаття.
Але це все лише звичайні штампи, нав’язані нам телекартинами, журналами та книжками. Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій, і як же важко збагнути прозу щоденної копіткої праці. Та, як відомо, без прози не буває поезії.
Насправді, життя геолога – це довге бездоріжжя, бездомність, безсімейність. Крім мальовничих краєвидів, це ще втома, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це щоденне психологічне і фізичне виснаження, нічні чергування, роздратовані пацієнти, а найтяжчим обов’язком лікаря є говорити родичам про те, що хворого так і не вдалося врятувати. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на урочисті свята, а ще й шумні перерви, перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід.
То які знання ми маємо про працю? Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя. Ми не помічаємо ні наполегливості, ні терплячості, ні натхнення інших. Хоч фахівці, як і професії бувають різними.
Отже, придивляйтесь до людей, до професій, які вас цікавлять уважніше, щоб випадково не помилитися потягом і не шкодувати про втрачений час і можливості. Навчіться дослухатися до інших людей і до власного серця, водночас не піддаючись оманливому впливу встановлених штампів. Намагайтесь пізнати всі тонкощі професії, зважити всі її переваги та недоліки, і тоді ви знайдете для себе ту працю, що буде приносити вам задоволення. Тобто це так звана “сродна праця”, про яку ще здавна згадував великий філософ Григорій Сковорода. Лише така праця допоможе вам розкривати нові свої таланти і вдосконалювати вже набуті навички.
Завантаження...
Схожі твори
- Твір на тему: «Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України» Один у одного питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? (Тарас Шевченко) Я казала це вже неодноразово і продовжую це стверджувати: Тарас Григорович Шевченко […]
- Твір на тему: «…Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…» В найважчі моменти в житті українського народу, в житті нашої держави, коли могутні, деспотично-жорстокі імперії розділили Україну між собою й методично знищували нашу волю, звичаї, дух […]
- Твір на тему: «Навіщо людям читати книжки?» Напевно, кожен з нас бодай раз у житті чув це запитання чи в хвилини душевної слабкості сам над цим задумувався. Часто це буває, коли завтра в тебе урок з літератури, а гігантський твір на […]
ukrtvoru.info
Поезія й проза професій (Стислий переказ із творчим завданням)
До редакції журналу щодня надходять чимало щирих і відвертих листів. Люди таким чином хочуть почути для себе поради, бо розповісти свої найпотаємніші думки та проблеми незнайомій людині легше, ніж найкращому другові.Ці два листа прийшли до редакції одночасно від дівчат-ровесниць. Перша після школи пішла працювати до канцелярії. Вона вважала свою працю буденною, нецікавою і пригнічуючою. Ця дівчина заздрила тим, хто подорожує та спить в наметах, і бачить зоряне небо замість стелі.
Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі. Її турбує сум за шумом міста. Дівчина заздрить своїм ровесникам, які в цей час мають можливість кожного вечора ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що напевно сіла не в “свій” потяг.
Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через встановлені серед молоді бутафорські уявлення про професії. Лікар для них – це марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі родичі хворого за дверима очікують з квітами, бо наперед впевнені в успішності операції. Сталевар – це мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – це рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля мальовничого багаття.
Але це все лише звичайні штампи, нав’язані нам телекартинами, журналами та книжками. Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій, і як же важко збагнути прозу щоденної копіткої праці. Та, як відомо, без прози не буває поезії.
Насправді, життя геолога – це довге бездоріжжя, бездомність, безсімейність. Крім мальовничих краєвидів, це ще втома, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це щоденне психологічне і фізичне виснаження, нічні чергування, роздратовані пацієнти, а найтяжчим обов’язком лікаря є говорити родичам про те, що хворого так і не вдалося врятувати. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на урочисті свята, а ще й шумні перерви, перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід.
То які знання ми маємо про працю? Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя. Ми не помічаємо ні наполегливості, ні терплячості, ні натхнення інших. Хоч фахівці, як і професії бувають різними.
Отже, придивляйтесь до людей, до професій, які вас цікавлять уважніше, щоб випадково не помилитися потягом і не шкодувати про втрачений час і можливості. Навчіться дослухатися до інших людей і до власного серця, водночас не піддаючись оманливому впливу встановлених штампів. Намагайтесь пізнати всі тонкощі професії, зважити всі її переваги та недоліки, і тоді ви знайдете для себе ту працю, що буде приносити вам задоволення. Тобто це так звана “сродна праця”, про яку ще здавна згадував великий філософ Григорій Сковорода. Лише така праця допоможе вам розкривати нові свої таланти і вдосконалювати вже набуті навички.
www.uatvory.ru
Письмовий переказ тексту публіцистичного стилю із творчим...
ПОЕЗІЯ Й ПРОЗА ПРОФЕСІЙ
Редакція журналу щодня одержує чимало листів. Ці листи щирі й відверті. Відчувається, що їх авторам хочеться висповідатися, спитати поради. Адже розповісти про себе все, навіть найінтимніше, найзавітніше незнайомій людині легше, ніж найближчому другові.
Ці два листи прийшли одночасно. Обидва від дівчат, від ровесниць. Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії, її пригнічує одноманітність хай і нескладної, але такої буденної праці. Вона заздрить тим, хто завжди в дорозі, хто ночує в наметах, хто бачить над собою не стелю, а зоряне небо.
Інша дівчина стала геодезистом. Тижні, а то й місяці вона проводить у полі, тому так сумує за гамірливим містом, так заздрить своїм ровесницям, які можуть хоч щовечора відвідувати якщо не музеї й театри, то принаймні дискотеки. Професію свою вона ненавидить. «Мені здається, я сіла не в свій поїзд. Треба б пересісти, але як же непросто це тепер зробити»,— пише вона.
Справді, тепер це непросто. Як і непросто, врешті, вибрати той самий «свій» поїзд вчасно і правильно.
Які неправдиві,- просто-таки бутафорські уявлення має наша молодь про різні професії! Лікар — це для неї обличчя у марлевій повязці, яскрава лампа над хірургічним столом. Родичі очікують біля дверей операційної, вже з квітами, бо наперед переконані, що операція пройде блискуче. Сталевар — це для молодих твердий погляд, рішучий вираз мужнього обличчя, яскраве полумя мартену... Геолог — це рюкзак, едельвейси, водоспади, ризиковані, проте завжди вдалі переправи через бурхливі гірські річки, гітара біля мальовничого багаття... Звичні штампи. Саме такими «ієрогліфами» протягом десятиліть зображувалися професії у наших кінокартинах, журналах та книжках.
Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій! І як нелегко розкрити істинну суть фаху! Тут уже треба збагнути прозу щоденної копіткої праці людей, бо ж без прози не існує поезії.
Життя геолога — це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, часто бездомність і безсімейність. Крім краси гірських ущелин та екзотики дрімучих хащів, це люті комарі й набридлива мушва, це безкінечна втома, якнайтяжча фізична праця і, пробачте, антисанітарія.
Життя лікаря-хірурга — це безперервне фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок (а тут нічим не ножна гидувати). Це будні прийому стражденних і, буває, роздратованих хворих, це виснажливі нічні чергування. І знову — втома, втома, втома. Нерідко — це й найтяжчий моральний обовязок сказати рідним, що врятувати хворого попри всі зусилля не вдалося...
Життя вчителя — це не лише оберемки квітів у день екзаменів. Це стоси зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах, це сорок учнів з різними, такими непростими характерами... І то в кожному класі по сорок, а скільки усього? А протягом життя?
Як мало ми знаємо про працю людей, що нас оточують! Як часто звичний штамп професії затуляє від нас суть людини, яка цій професії присвятила життя! І не помічаємо ми ні людської відповідальності, ні наполегливості, ні старання, ні терплячості, ні натхнення. Хоч фахівці, як і професії, бувають різні.
Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім пересідати її інший поїзд.
dvoechka.com
Стислий переказ До редакції журналу щодня надходять чимало...
Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі. Її турбує сум за шумом міста. Дівчина заздрить своїм ровесникам, які в цей час мають можливість кожного вечора ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що напевно сіла не в “свій” потяг.Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через встановлені серед молоді бутафорські уявлення про професії. Лікар для них – це марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі родичі хворого за дверима очікують з квітами, бо наперед впевнені в успішності операції. Сталевар – це мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – це рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля мальовничого багаття.Але це все лише звичайні штампи, нав’язані нам телекартинами, журналами та книжками. Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій, і як же важко збагнути прозу щоденної копіткої праці. Та, як відомо, без прози не буває поезії.Насправді, життя геолога – це довге бздоріжжя, бездомність, безсімейність. Крім мальовничих краєвидів, це ще втома, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це щоденне психологічне і фізичне виснаження, нічні чергування, роздратовані пацієнти, а найтяжчим обов’язком лікаря є говорити родичам про те, що хворого так і не вдалося врятувати. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на урочисті свята, а ще й шумні перерви, перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід.
То які знання ми маємо про працю? Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя. Ми не помічаємо ні наполегливості, ні терплячості, ні натхнення інших. Хоч фахівці, як і професії бувають різними.
nebotan.com
Стислий переказ До редакції журналу щодня надходять чимало щирих і відвертих лис?
?ів. Люди таким чином хочуть почути для себе поради, бо розповісти свої найпотаємніші думки та проблеми незнайомій людині легше, ніж найкращому другові. Ці два листа прийшли до редакції одночасно від дівчат-ровесниць. Перша після школи пішла працювати до канцелярії. Вона вважала свою працю буденною, нецікавою і пригнічуючою. Ця дівчина заздрила тим, хто подорожує та спить в наметах, і бачить зоряне небо замість стелі. Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі. Її турбує сум за шумом міста. Дівчина заздрить своїм ровесникам, які в цей час мають можливість кожного вечора ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що напевно сіла не в “свій” потяг. Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через встановлені серед молоді бутафорські уявлення про професії. Лікар для них – це марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі родичі хворого за дверима очікують з квітами, бо наперед впевнені в успішності операції. Сталевар – це мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – це рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля мальовничого багаття. Але це все лише звичайні штампи, нав’язані нам телекартинами, журналами та книжками. Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій, і як же важко збагнути прозу щоденної копіткої праці. Та, як відомо, без прози не буває поезії. Насправді, життя геолога – це довге б здоріжжя, бездомність, безсімейність. Крім мальовничих краєвидів, це ще втома, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це щоденне психологічне і фізичне виснаження, нічні чергування, роздратовані пацієнти, а найтяжчим обов’язком лікаря є говорити родичам про те, що хворого так і не вдалося врятувати. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на урочисті свята, а ще й шумні перерви, перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід. То які знання ми маємо про працю? Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя. Ми не помічаємо ні наполегливості, ні терплячості, ні натхнення інших. Хоч фахівці, як і професії бувають різними.
gramotey.com
Урок № 10 Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх учинків), українська мова, 11 клас
Урок № 10 Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх учинків), українська мова, 11 клас
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про особливості публіцистичного стилю мовлення, удосконалювати вміння й навички письмово стисло переказувати текст публіцистичного стилю мовлення за самостійно складеним планом; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, пам’ять; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу почуття відповідальності за своє майбутнє. Обладнання: схема-опора, роздавальні матеріали, словники. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія, стилістика.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвої компетенції (урок навчального переказу).
ХІД УРОКУ № 10 Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх учинків), українська мова, 11 клас
I. Організація класу
II. Вступна бесіда (ознайомлення з видом переказу, метою і завданнями)
Бесіда
- Пригадайте, що вам відомо про перекази та їх види.
- Яким вимогам має відповідати текст?
- Що треба пам’ятати при роботі з текстом? (Усі компоненти — зміст, структура, мовне оформлення — тісно пов’язані й залежать від мети тексту, комунікативного завдання.)
- За якими ознаками визначають стилі мовлення? (Сфера використання, основне призначення, жанри, основні ознаки, мовні засоби.)
- За визначеними ознаками назвіть особливості публіцистичного стилю мовлення.
Парна робота зі схемою-опорою «Етапи роботи над переказом із творчим завданням»
III. Процесуально-діяльнісний етап
Читання тексту
► Про що може розповідатися в тексті з такою назвою?
ПОЕЗІЯ Й ПРОЗА ПРОФЕСІЙ
Редакція журналу щодня одержує чимало листів. Ці листи щирі й відверті. Відчувається, що їх авторам хочеться висповідатися, спитати поради. Адже розповісти про себе все, навіть найінтимніше, найзавітніше незнайомій людині легше, ніж найближчому другові.
Ці два листи прийшли одночасно. Обидва від дівчат-ровесниць. Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії, її пригнічує одноманітність хай і нескладної, але такої буденної праці. Вона заздрить тим, хто завжди в дорозі, хто ночує в наметах, бачить над собою не стелю, а зоряне небо.
Інша дівчина стала геодезистом. Тижні, а то й місяці вона проводить у полі, тому так сумує за гамірливим містом, так заздрить своїм ровесницям, які можуть хоч щовечора відвідувати якщо не музеї й театри, то принаймні дискотеки. Професію свою вона ненавидить. «Мені здається, я сіла не в свій потяг. Треба б пересісти, але як же непросто це тепер зробити»,— пише вона.
Справді, тепер це непросто. Як і непросто, врешті, вибрати той самий «свій» потяг вчасно і правильно.

Які неправдиві,— просто-таки бутафорські уявлення має наша молодь про різні професії! Лікар — це для неї обличчя у марлевій пов’язці, яскрава лампа над хірургічним столом. Родичі очікують біля дверей операційної, уже з квітами, бо наперед переконані, що операція пройде блискуче. Сталевар — це для молодих твердий погляд, рішучий вираз мужнього обличчя, яскраве полум’я мартену… Геолог — це рюкзак, едельвейси, водоспади, ризиковані, проте завжди вдалі переправи через бурхливі гірські річки, гітара біля мальовничого багаття… Звичні штампи. Саме такими «ієрогліфами» протягом десятиліть зображувалися професії у наших кінокартинах, журналах та книжках.
Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій! І як нелегко розкрити істинну суть фаху! Тут уже треба збагнути прозу щоденної копіткої праці людей, бо ж без прози не існує поезії.
Життя геолога — це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, часто бездомність і безсімейність. Крім краси гірських ущелин та екзотики дрімучих хащів, це люті комарі й набридлива мушва, це безкінечна втома, якнайтяжча фізична праця і, пробачте, антисанітарія.
Життя лікаря-хірурга — це безперервне фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок (а тут нічим не можна гидувати). Це будні прийому стражденних і, буває, роздратованих хворих, це виснажливі нічні чергування. І знову — втома, втома, втома. Нерідко — це й найтяжчий моральний обов’язок сказати рідним, що врятувати хворого попри всі зусилля не вдалося…
Життя вчителя — це не лише оберемки квітів у день екзаменів. Це стопи зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах, це сорок учнів із різними, такими непростими характерами… І то в кожному класі по сорок, а скільки усього? А протягом життя?
Як мало ми знаємо про працю людей, що нас оточують! Як часто звичний штамп професії затуляє від нас суть людини, яка цій професії присвятила життя! І не помічаємо ми ні людської відповідальності, ні наполегливості, ні старання, ні терплячості, ні натхнення. Хоч фахівці, як і професії, бувають різні.
Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім пересідати в інший потяг (Із журналу; 490 слів).
► Напишіть стислий переказ тексту, доповнивши його власними роздумами про важливість «пізнати себе» (за Г. Сковородою) та вибору «сродної праці».
Бесіда за змістом прочитаного
- Через що може з’явитися незадоволення обраною професію?
- Чому непросто обрати «свій потяг»?
- Чому в молоді часто викривлені уявлення про різні професії?
- Які професії згадуються в тексті? Що відомо про зовнішні атрибути і суть кожної з них?
- Як ви розумієте вислови: «Фахівці, як і професії, бувають різні», «Без прози не існує поезії»?
Виділення мікротем (абзаців).
Складання плану
Орієнтовний план
1. Роздуми над листами до редакції.
II. Як сісти у «свій» потяг?
І.Чим пояснюється викривлене сприйняття професій?
2. Вдивлятися у суть фаху.
III. Запорука правильного вибору.
Мовний аналіз тексту
► Словникова робота.
• Геодезія — наука про зображення земної поверхні на планах і картах, про методи вимірювання на місцевості.
• Геологія — наука про речовинний склад землі, утворення й розміщення корисних копалин.
• Бутафорський (перен. показний, несправжній).
• Атрибут (постійна ознака чогось).
• Штамп (перен. шаблон).
• Ієрогліф (тут: знак, символ).
• Екзотичний (тут: незвичний, химерний, дивовижний).
► Робота над ознаками публіцистичного стилю (стилістичний аналіз тексту).
- З’ясуйте, кому адресовано текст, яка його мета (завдання).
- Визначте сферу суспільного життя, для якої створено висловлювання.
- Яку стилістично марковану лексику використано?
Повторне читання тексту
Учні читають текст.
Підготовка чорнового варіанта переказу
Учні записують переказ у чернетку.
Редагування роботи і переписування її начисто
Учні вичитують переказ, редагують та переписують начисто.
V. Контрольно-рефлексивний етап
Перевірка та аналіз роботи за пам’яткою
Перевіряючи переказ, зверніть увагу на:
- добір точних і влучних, правильних слів;
- зв’язність тексту;
- доречність вибору засобів зв’язності;
- послідовність викладу;
- наявність висновків;
- повноту відтворення змісту;
- наявність зайвої інформації;
- логічні зв’язки первинного тексту і доданих фрагментів.
VI. Домашнє завдання (на вибір)
► Запропонувати поради для однокласників «Як не помилитися у виборі майбутньої професії».
► Сформулювати тези або написати висловлювання з теми «Поезія і проза професії, яка мене цікавить».
Урок № 10 Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх учинків), українська мова, 11 клас
Повернутися на сторінку Конспекти уроків української мови 11 клас
gorodenok.com
Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням - Українська мова - 11 клас - Методичний каталог
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про особливості публіцистичного стилю мовлення, удосконалювати вміння й навички письмово стисло переказувати текст публіцистичного стилю мовлення за самостійно складеним планом; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, пам’ять; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу почуття відповідальності за своє майбутнє.
Обладнання: схема-опора, роздавальні матеріали, словники.
Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія, стилістика.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвої компетенції (урок навчального переказу).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організація класу
ІІ. Вступна бесіда
ІІІ. Процесуально-діяльнісний етап
Читання тексту
Про що може розповідатися в тексті з такою назвою?
«ПОЕЗІЯ Й ПРОЗА ПРОФЕСІЙ»
Редакція журналу щодня одержує чимало листів. Ці листи щирі й відверті. Відчувається, що їх авторам хочеться висповідатися, спитати поради. Адже розповісти про себе все, навіть найінтимніше, найзавітніше незнайомій людині легше, ніж найближчому другові.
Ці два листи прийшли одночасно. Обидва від дівчат-ровесниць. Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії, її пригнічує одноманітність хай і нескладної, але такої буденної праці. Вона заздрить тим, хто завжди в дорозі, хто ночує в наметах, бачить над собою не стелю, а зоряне небо. Інша дівчина стала геодезистом. Тижні, а то й місяці вона проводить у полі, тому так сумує за гамірливим містом, так заздрить своїм ровесницям,
які можуть хоч щовечора відвідувати якщо не музеї й театри, то принаймні дискотеки. Професію свою вона ненавидить. «Мені здається, я сіла не в свій потяг. Треба б пересісти, але як же непросто це тепер зробити», — пише вона. Справді, тепер це непросто. Як і непросто, врешті, вибрати той самий «свій» потяг вчасно і правильно.
Які неправдиві, — просто-таки бутафорські уявлення має наша молодь про різні професії! Лікар — це для неї обличчя у марлевій пов’язці, яскрава лампа над хірургічним столом. Родичі очікують біля дверей операційної, уже з квітами, бо наперед переконані, що операція пройде блискуче. Сталевар — це для молодих твердий погляд, рішучий вираз мужнього обличчя, яскраве полум’я мартену… Геолог — це рюкзак, едельвейси, водоспади, ризиковані, проте завжди вдалі переправи через бурхливі гірські річки, гітара біля мальовничого багаття… Звичні штампи. Саме такими «ієрогліфами» протягом десятиліть зображувалися професії у наших кінокартинах, журналах та книжках.
Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій! І як нелегко розкрити істинну суть фаху! Тут уже треба збагнути прозу щоденної копіткої праці людей, бо ж без прози не існує поезії.
Життя геолога — це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, часто бездомність і безсімейність. Крім краси гірських ущелин та екзотики дрімучих хащів, це люті комарі й набридлива мушва, це безкінечна втома, якнайтяжча фізична праця і, пробачте, антисанітарія.
Життя лікаря-хірурга — це безперервне фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок (а тут нічим не можна гидувати). Це будні прийому стражденних і, буває, роздратованих хворих, це виснажливі нічні чергування. І знову — втома, втома, втома. Нерідко — це й найтяжчий моральний обов’язок сказати рідним, що врятувати хворого попри всі зусилля не вдалося…
Життя вчителя — це не лише оберемки квітів у день екзаменів. Це стопи зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах, це сорок учнів із різними, такими непростими характерами… І то в кожному класі по сорок, а скільки усього? А протягом життя?
Як мало ми знаємо про працю людей, що нас оточують! Як часто звичний штамп професії затуляє від нас суть людини, яка цій професії присвятила життя! І не помічаємо ми ні людської відповідальності, ні наполегливості, ні старання, ні терплячості, ні натхнення. Хоч фахівці, як і професії, бувають різні.
Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім пересідати в інший потяг (Із журналу; 490 слів).
Напишіть стислий переказ тексту, доповнивши його власними роздумами про важливість «пізнати себе» (за Г. Сковородою) та вибору «сродної праці».
Бесіда за змістом прочитаного
Через що може з’явитися незадоволення обраною професію?
Чому непросто обрати «свій потяг»?
Чому в молоді часто викривлені уявлення про різні професії?
Які професії згадуються в тексті? Що відомо про зовнішні атрибути і суть кожної з них?
Як ви розумієте вислови: «Фахівці, як і професії, бувають різні», «Без прози не існує поезії»?
Виділення мікротем (абзаців). Складання плану
Орієнтовний план
І. Роздуми над листами до редакції.
II. Як сісти у «свій» потяг?
1. Чим пояснюється викривлене сприйняття професій?
2. Вдивлятися у суть фаху.
III. Запорука правильного вибору.
Мовний аналіз тексту
Словникова робота.
Геодезія — наука про зображення земної поверхні на планах і картах, про методи вимірювання на місцевості.
Геологія — наука про речовинний склад землі, утворення й розміщення корисних копалин. Бутафорський (перен. показний, несправжній).
Атрибут (постійна ознака чогось).
Штамп (перен. шаблон). Ієрогліф (тут: знак, символ).
Екзотичний (тут: незвичний, химерний, дивовижний).
Робота над ознаками публіцистичного стилю (стилістичний аналіз тексту).
З’ясуйте, кому адресовано текст, яка його мета (завдання).
Визначте сферу суспільного життя, для якої створено висловлювання.
Яку стилістично марковану лексику використано?
Повторне читання тексту
Підготовка чорнового варіанта переказу
Редагування роботи і переписування її начисто
V. Контрольно-рефлексивний етап
VІ. Домашнє завдання (на вибір)
Запропонувати поради для однокласників «Як не помилитися у виборі майбутньої професії».
Сформулювати тези або написати висловлювання з теми «Поезія і проза професії, яка мене цікавить».
konspektu.at.ua












