Это интересно
- ОКД
- ЗКС
- ИПО
- КНПВ
- Мондиоринг
- Большой ринг
- Французский ринг
- Аджилити
- Фризби
Опрос
Полезные ссылки
РКФ
Все о дрессировке собак
Стрижка собак в Коломне
Поиск по сайту
Тематичний Архів | Category Archives: Кардіохірургія. Журнал кардіохірургія та інтервенційна кардіологія
Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія
Профілактична заміна кореня аорти в пацієнтів із синдромом Марфана при виконанні пластики мітрального клапана
A. Kalangos, S.M. Cherian, J. Jolou, J.-C. Pache, H. Muller, P.O. Myers, M. Cikirikcioglu
Література
1. Aalberts JJ, Waterbolk TW, van Tintelen JP, et al. Prophylactic aortic root surgery in patients with Marfan syndrome: 10 years' experience with a protocol based on body surface area. Eur J Cardiothorac Surg. 2008;34:589-594.2. Alexiou C, Langley S.M, Charlesworth P, et al. Aortic root replacement in patients with Marfan's syndrome: the Southampton experience. Ann. Thorac. Surg. 2001;72:1502-1507.3. Cañadas V, Vilacosta I, Bruna I, Fuster V. Nat Rev. Cardiol. 2010;7:256-265 (266-276).4. Carpentier A. Cardiac valve surgery – the «French correction». J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1983;86:323-337.5. David TE, Armstrong S, Maganti M, et al. Long-term results of aortic valve-sparing operations in patients with Marfan syndrome. J Thorac Cardiovasc Surg. 2009;138:859-864.6. Davies RR, Gallo A, Coady MA, et al. Novel measurement of relative aortic size predicts rupture of thoracic aortic aneurysms. Ann Thorac Surg 2006;81:169-177.7. De Paepe A, Devereux RB, Dietz HC, et al. Revised diagnostic criteria for the Marfan syndrome. Am J Med Genet. 1996;24:417-426.8. Fleischer KJ, Nousari HC, Anhalt GJ, et al. Immunohistochemical abnormalities of fibrillin in cardiovascular tissues in Marfan’s syndrome. Ann Thorac Surg. 1997;63:1012-1017.9. Fornes P, Heudes D, Fuzellier JF, et al. Correlation between clinical and histologic patterns of degenerative mitral valve insufficiency: a histomorphometric study of 130 excised segments. Cardiovasc Pathol 1999;8:81-92. 10. Gillinov AM, Hulyalkar A, Cameron DE, et al. Mitral valve operation in patients with the Marfan syndrome. J Thorac Cardiovasc Surg. 1994;107:724-731.11. Gott VL, Cameron DE, Alejo DE, et al. Aortic root replacement in 271 Marfan patients: a 24-year experience. Ann Thorac Surg. 2002;73:438-443.12. Gott VL, Greene PS, Alejo DE, et al. Replacement of the aortic root in patients with Marfan's syndrome. New Engl J Med. 1999;29:1307-1313.13. Hirata K, Triposkiadis F, Sparks E, et al. The Marfan syndrome: cardiovascular physical findings and diagnostic correlates. Am Heart J. 1992;123:743-752.14. Kalangos A, Sierra J, Vala D, et al. Annuloplasty for valve repair with a new biodegradable ring: an experimental study. J Heart Valve Dis. 2006;15:783-790.15. Keane MG, Pyeritz RE. Medical management of Marfan syndrome. Circulation. 2008;27:2802-2813.16. Konstantinov IE, Jalali H. Total chordal augmentation in a child with Marfan syndrome and severe mitral insufficiency. Tex Heart Inst. J. 2007;34:423-424.17. Legget ME, Unger TA, O'Sullivan CK, et al. Aortic root complications in Marfan's syndrome: identification of a lower risk group. Heart. 1996;75:389-395.18. Meijboom LJ, Timmermans J, Zwinderman AH, et al. Aortic root growth in men and women with the Marfan's syndrome. Am. J. Cardiol. 2005;15:1441-1444.19. Miller DC. Valve-sparing aortic root replacement in patients with the Marfan syndrome. J Thorac Cardiovasc Surg. 2003;125. P. 773-778.20. Miller DC, Weisel RD. Guidelines for reporting morbidity and mortality after cardiac valvular operations. Ann Thorac Surg.1996;62:932-935.21. Morganroth J, Jones RH, Chen CC, et al. Two-dimensional echocardiography in mitral, aortic and tricuspid valve prolapsed. Am J Cardiol. 1986;46:1164. 22. Murdoch JL, Walker BA, Halpern BL, et al. Life expectancy and causes of death in the Marfan syndrome. New Engl. J. Med. 1972;13:804-808.23. Pereira L, Andrikopoulos K, Tian J, et al. Targetting of the gene encoding fibrillin-1 recapitulates the vascular aspect of Marfan syndrome. Nat. Genet. 1997;17:218-222.24. Pyeritz RE, McKusick VA. The Marfan syndrome: diagnosis and management. New Engl J Med. 1979;5. P. 772-777. 25. Pyeritz RE, Wappel MA. Mitral valve dysfunction in the Marfan syndrome. Clinical and echocardiographic study of prevalence and natural history. Am J Med. 1983;74:797-807.26. Roman MJ, Devereux RB, Kramer-Fox R, Spitzer M.C. Comparison of cardiovascular and skeletal features of primary mitral valve prolapse and Marfan syndrome. Am J Cardiol. 1989;1:317-321.27. Silverman NH, Gerlis LM, Horowitz ES, et al. Pathologic elucidation of the echocardiographic features of Ebstein's malformation of the morphologically tricuspid valve in discordant atrioventricular connections. Am J Cardiol. 1995;15. P. 1277-1283.28. Smith JA, Fann JI, Miller DC, et al. Surgical management of aortic dissection in patients with the Marfan syndrome. Circulation. 1994;90:II235-242.29. Svensson LG, Blackstone EH, Feng J, et al. Are Marfan syndrome and marfanoid patients distinguishable on long-term follow-up? Ann Thorac Surg. 2007;83:1067-1074.30. Svensson LG, Crawford ES, Coselli JS, et al. Impact of cardiovascular operation on survival in the Marfan patient. Circulation. 1989;80:I233-242.31. Trimarchi S, Nienaber CA, Rampoldi V, et al. International Registry of Acute Aortic Dissection Investigators: Contemporary results of surgery in acute type A aortic dissection: The International Registry of Acute Aortic Dissection experience. J Thorac Cardiovasc Surg. 2005;129:112-122.32. Van Karnebeek CD, Naeff MS, Mulder BJ, et al. Natural history of cardiovascular manifestations in Marfan syndrome. Arch Dis Child. 2001;84:129-137.33. Working group “Congenitale cardiologie bij volwassenen” of the Dutch Society of Cardiology. Adult congenital heart disease in the Netherlands: Guidelines 2000. The Hague: The Netherlands Heart Foundation. 2000.
csic.com.ua
Кардіохірургія | Український Кардіологічний Журнал
Мета – оцінити впровадження в клінічну практику методів захисту міокарда, зокрема застосування кардіоплегічного розчину, під час операцій із використанням штучного кровообігу. В Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України за період з 1 січня 2012 р. до 31 грудня 2014 р. виконано 142 втручання на мітральному клапані в пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та мітральною недостатністю (МН) ішемічного генезу. Середній вік пацієнтів на момент операції становив (61,8±7,4) року. Клапанозбережні втручання на мітральному клапані (пластичні операції) виконано в 93 (65,5 %) хворих, протезування мітрального клапана – у 49 (34,5 %). Найпоширенішим ускладненням у досліджуваній групі була гостра серцева недостатність (СН), яку діагностували в 40 (28,2 %) прооперованих пацієнтів і яка становила 71,4 % усіх ускладнень раннього післяоперційного періоду. Для стабілізації стану в 20 (50 %) хворих застосовували внутрішньоаортальну балонну контрапульсацію. В 1 (0,7 %) випадку після протезування мітрального клапана гостра СН була зумовлена періопераційним інфарктом міокарда. Впровадження розробленого нами методу захисту міокарда з додатковим введенням кардіоплегічного розчину через шунти дозволило знизити частоту розвитку СН у ранній післяопераційний період до 22,1 %.
| Повний текст статті |  |
Проведений аналіз хірургічних втручань показав, що вдосконалення хірургічної допомоги дорослим з природженими вадами серця призводить до збільшення кількості оперованих пацієнтів та оперативних втручань і процедур у них, при достовірному зниженні в три рази летальності (з 1,92 до 0,51 %). Більше 1/3 всіх пацієнтів, яких госпіталізують для проведення оперативних втручань, мають складну комбіновану ваду серця, потребують спеціальної підготовки та знань відповідних фахівців і умов. Зниження відносної кількості хворих з І і ІІ функціональним класом серцевої недостатності за NYHA свідчить, що в цілому дорослі з природженими вадами серця, яких госпіталізують для хірургічного та інтервенційного втручання, – це пацієнти з більш тяжким ступенем декомпенсації, і підходи до надання їм відповідного лікування повинні формуватися, враховуючи більш тяжкий функціональний клас серцевої недостатності. У зазначені періоди реєстрували зниження частки простих вад зі зростанням кількості процедур та операцій на вихідному тракті лівого шлуночка, аортальному клапані та корені аорти. Такі процедури як правило повторні.
| Повний текст статті | |
Перед виконанням півторашлуночкової корекції вад серця з гіпоплазією правого шлуночка та інтактною міжшлуночковою перегородкою хірургічна тактика щодо дефекту міжшлуночкової перегородки може бути передбачена до операції або в передперфузійний період на підставі гемодинаміч-них показників. У хворих з різними вродженими вадами серця з міжшлуночковим компонентом, ускладненими гіпоплазією правого шлуночка, рішення про можливість закриття дефекту міжпередсердної перегородки належить приймати залежно від розмірів тристулкового клапана, або керуючись результатом інтраопераційного тесту з оклюзією дефекту балоном.
| Повний текст статті | |
Ішемічна хвороба серця, основу якої становить атеросклеротична бляшка, посідає провідне місце у структурі загальної захворюваності та смертності населення всього світу, в тому числі України. З метою лікування цієї патології, поряд з медикаментозною терапією, широко застосовують методики коронарного стентування та шунтування. Проте жоден із цих методів лікування не впливає на причину розвитку атеросклерозу та не блокує його патогенез. Тобто і коронарне стентування, і коронарне шунтування є паліативними методами лікування, які лише на певному етапі здатні поліпшити якість життя пацієнтів та запобігти у них розвитку інфаркту міокарда. Це підтверджує проблема виникнення рецидиву стенокардії у хворих після перенесених раніше операцій прямої реваскуляризації міокарда. Метою нашого дослідження було вивчити вплив екзогенних втручань на частоту, поширеність, швидкість атерогенезу у вінцевих артеріях, які підлягали та не підлягали коронарному стентуванню чи шунтуванню. У дослідження включено 243 пацієнтів, розподілених на групи таким чином: 1) хворі, яким попередньо проводили коронарне стентування (n=103), 2) пацієнти з коронарним шунтуванням без штучного кровообігу в анамнезі (n=105), 3) хворі, яким попередньо проводили коронарне шунтування зі штучним кровообігом (n=35). Проведено ретроспективний аналіз первинних та повторних коро-наровентрикулограм пацієнтів у різні терміни після втручань. Медіана віку становила 55 років, медіана терміну спостереження – 29 міс. У результаті дослідження 729 вінцевих артерій у 243 пацієнтів прогресування коронарного атеросклерозу (появу нових та прогресування наявних раніше стенозів) спостерігали у 363 (49,8 %) судинах. Після коронарного шунтування, як довготривалого травматичного фактора, прогресування коронарного атеросклерозу спостерігали у 183 (58,1 %) шунтованих судинах на працюючому серці та у 47 (44,8 %) шунтованих судинах зі штучним кровообігом. Після коронарного стентування цей показник становив 29 (9,4 %). Таким чином, коронарне шунтування, як пошкоджуючий фактор тривалої дії, призводить до появи нових або прогресування наявних раніше стенозів у шунтованих вінцевих артеріях пацієнтів у середньому в 5 разів частіше, ніж у хворих з коронарним стентуванням в анамнезі. Тому черезшкірне коронарне втручання, як короткотривалий поверхневий пошкоджуючий фактор, значно менше впливає на прискорення розвитку коронарного атеросклерозу, ніж коронарне шунтування.
| Повний текст статті | |
Турбулентный кровоток, возникающий в левом желудочке на фоне изменения его функциональной архитектоники (вследствие острого инфаркта миокарда), стереометрии и асинергии сокращения, создает условия для образования внутриполостных тромбов. Этот процесс может осложниться развитием инфекции в виде абсцесса в стенке левого желудочка, пристеночного эндокардита или тромбэндокардита. Представлен опыт хирургического лечения больных с гемодинамически значимой постинфарктной аневризмой левого желудочка, осложненной развитием тромбэндокардита.
| Повний текст статті | |
journal.ukrcardio.org
Альманах 2012-інтервенційна кардіологія
Новини кардіології та кардіохірургії
P. Meier 1, A. Timmis2
1 The Heart Hospital, University College London Hospitals UCLH, Лондон, Великобританія 2 London Chest Hospital, Barts and the London School of Medicine and Dentistry, Лондон, Великобританія
Інтервенційна кардіологія продовжує швидко розвиватися. Впродовж останнього десятиліття значно зросла ефективність черезшкірних втручань із застосуванням більш нових генерацій стентів із медикаментозним покриттям. Розвиток технологій стентування розширив спектр виконання більш складних втручань, зокрема при стенозі стовбура лівої вінцевої артерії та багатосудинних ураженнях. Значні успіхи спостерігаємо у сфері медикаментозної терапії супроводу, зокрема антитромботичної (бівалірудин, прасугрель, тікагрелор), що у подальшому поліпшить наслідки черезшкірних коронарних втручань. Це саме стосується і внутрішньосудинних методів візуалізації, таких як внутрішньокоронарна ультрасонографія та оптична когерентна томографія. Спектр інтервенційних процедур не обмежується лише черезшкірним коронарним втручанням, а й передбачає проведення алкогольної септальної абляції у разі гіпертрофічної кардіоміопатії та ін. На цей час найбільш стрімко розвиваються структурні втручання, особливо при аортальному стенозі (транскатетерна імплантація аортального клапана) та мітральній регургітації (кліпсування мітрального клапана). В огляді йдеться про останні досягнення з усіх зазначених напрямів інтервенційної кардіології.
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, черезшкірні коронарні втручання, аортокоронарне шунтування, антитромботична терапія.
P. Meier1, A. Timmis2
1 The Heart Hospital, University College London Hospitals UCLH, Лондон, Великобритания 2 London Chest Hospital, Barts and the London School of Medicine and Dentistry, Лондон, Великобритания
Сосудистая кардиология продолжает быстро развиваться. За последнее десятилетие значительно возросла эффективность чрескожных вмешательств с применением более новых поколений стентов с медикаментозным покрытием. Развитие технологии стентирования расширило спектр выполнения более сложных вмешательств, в частности при стенозе ствола левой коронарной артерии и многососудистых поражениях. Значительные успехи наблюдаем в сфере медикаментозной терапии сопровождения, в частности антитромботической (бивалирудин прасугрель , тикагрелор) , что в дальнейшем улучшит последствия чрескожных коронарных вмешательств . Это касается и внутрисосудистых методов визуализации, таких как внутрикоронарная ультрасонография и оптическая когерентная томография. Спектр интервенционных процедур не ограничивается чрескожным коронарным вмешательством , а предусматривает и проведение алкогольной септальной абляции при гипертрофической кардиомиопатии и др. В настоящее время наиболее быстро развиваются структурные вмешательства, особенно при аортальном стенозе (транскатетерная имплантация аортального клапана) и митральной регургитации (клипсование митрального клапана) . В обзоре идет речь о последних достижениях по всем указанным направлениям интервенционной кардиологии.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, чрескожные коронарные вмешательства, аортокоронарное шунтирование, антитромботическая терапия.
csic.com.ua
Альманах 2012-інтервенційна кардіологія
Новини кардіології та кардіохірургії
P. Meier 1, A. Timmis2
1 The Heart Hospital, University College London Hospitals UCLH, Лондон, Великобританія 2 London Chest Hospital, Barts and the London School of Medicine and Dentistry, Лондон, Великобританія
Інтервенційна кардіологія продовжує швидко розвиватися. Впродовж останнього десятиліття значно зросла ефективність черезшкірних втручань із застосуванням більш нових генерацій стентів із медикаментозним покриттям. Розвиток технологій стентування розширив спектр виконання більш складних втручань, зокрема при стенозі стовбура лівої вінцевої артерії та багатосудинних ураженнях. Значні успіхи спостерігаємо у сфері медикаментозної терапії супроводу, зокрема антитромботичної (бівалірудин, прасугрель, тікагрелор), що у подальшому поліпшить наслідки черезшкірних коронарних втручань. Це саме стосується і внутрішньосудинних методів візуалізації, таких як внутрішньокоронарна ультрасонографія та оптична когерентна томографія. Спектр інтервенційних процедур не обмежується лише черезшкірним коронарним втручанням, а й передбачає проведення алкогольної септальної абляції у разі гіпертрофічної кардіоміопатії та ін. На цей час найбільш стрімко розвиваються структурні втручання, особливо при аортальному стенозі (транскатетерна імплантація аортального клапана) та мітральній регургітації (кліпсування мітрального клапана). В огляді йдеться про останні досягнення з усіх зазначених напрямів інтервенційної кардіології.
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, черезшкірні коронарні втручання, аортокоронарне шунтування, антитромботична терапія.
P. Meier1, A. Timmis2
1 The Heart Hospital, University College London Hospitals UCLH, Лондон, Великобритания 2 London Chest Hospital, Barts and the London School of Medicine and Dentistry, Лондон, Великобритания
Сосудистая кардиология продолжает быстро развиваться. За последнее десятилетие значительно возросла эффективность чрескожных вмешательств с применением более новых поколений стентов с медикаментозным покрытием. Развитие технологии стентирования расширило спектр выполнения более сложных вмешательств, в частности при стенозе ствола левой коронарной артерии и многососудистых поражениях. Значительные успехи наблюдаем в сфере медикаментозной терапии сопровождения, в частности антитромботической (бивалирудин прасугрель , тикагрелор) , что в дальнейшем улучшит последствия чрескожных коронарных вмешательств . Это касается и внутрисосудистых методов визуализации, таких как внутрикоронарная ультрасонография и оптическая когерентная томография. Спектр интервенционных процедур не ограничивается чрескожным коронарным вмешательством , а предусматривает и проведение алкогольной септальной абляции при гипертрофической кардиомиопатии и др. В настоящее время наиболее быстро развиваются структурные вмешательства, особенно при аортальном стенозе (транскатетерная имплантация аортального клапана) и митральной регургитации (клипсование митрального клапана) . В обзоре идет речь о последних достижениях по всем указанным направлениям интервенционной кардиологии.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, чрескожные коронарные вмешательства, аортокоронарное шунтирование, антитромботическая терапия.
csic.com.ua
№3 2014
Технології діагностики та лікування_____________________________________________________________________________________________
¤ Реканалізація коронарних артерій з хронічною оклюзією, антеградний підхід: показання, сучасні можливості та власний досвід С.М. Фуркало
Детальніше...
Оригінальні дослідження_____________________________________________________________________________________________
¤ Ремоделювання лівого шлуночка серця у хворих з гострим інфарктом міокарда при консервативному та інтервенційному лікуванні Л.М. Бабій, Н.П. Строганова, Ю.О. Хоменко
Детальніше...
Випадок із практики_____________________________________________________________________________________________
¤ Діагностичні труднощі при інфекційному ендокардиті М.Т. Ватутін, Є.В. Єщенко, О.І. Століка
Детальніше...
Огляди_____________________________________________________________________________________________
¤ Первинна та вторинна профілактика тромбоемболічних ускладнень при фібриляції передсердь О.І. Дядик, Л.С. Холопов, О.В. Щукіна, Н.О. Прокопенко, О.Є. Зайцева, К.І. Черняєва
Детальніше...
Новини кардіології та кардіохірургії_____________________________________________________________________________________________
¤ Антитромботична терапія при фібриляції передсердь у пацієнтів з гострим коронарним синдромом та/або яким планується проведення черезшкірних коронарних чи клапанних втручань:спільний консенсусний документ робочої групи з проблем тромбозів Європейського товариства кардіологів, Європейської асоціації ритму серця, Європейської асоціації черезшкірних серцево-судинних втручань та Європейської асоціації фахівців з невідкладних серцево-судинних станів
Детальніше...
Форуми
__________________________________________________________________________________¤ Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб Підготував Г. Данін
Детальніше...
csic.com.ua
Динамічна реносцинтиграфія в кардіології та кардіохірургії-література
Динамічна реносцинтиграфія в кардіології та кардіохірургії
В.Ю. Кундін, І.В. Новерко, А.Г. Мазур
Література
1. Agranovich NV, Anopchenko AS, Pustovay DV, Pilipovich LA Early diagnosis of kidney damage in hypertension in elderly patients. International Journal of Applied and Fundamental Research. 2014;11:817–819. (in Rus.).2. Batyushin MM, Levitskaya ES, Terentyev VP et al. Prediction of cardiovascular risk in patients with IHD who underwent myocardial revascularization surgery, taking into account the presence of renal and cardiovascular risk factors. Clinical Nephrology. 2011;1:39–42. (in Rus.).3. Zharinov OJ. The risk of cardiovascular events in patients with arterial hypertension and kidney damage. Arterial hypertension. 2008;1:11–14. (in Ukr.).4. Clinical Radiography. Мoskva: Мedicina, 1985;4. 368 р. (in Rus.).5. Kolesnik MO, Lawny KM. Cardiorenal syndrome: a new approach to the old problem. Ukr. J. Nephrology and Dialysis. 2009;4 (24):25–34. (in Ukr.).6. Kundin VYu, Stepanova NM, Nikolov MO, Tycholoz SP. Features of estimation of geometric sizes of kidneys with neurotropic radiopharmaceuticals. Radiation diagnostics, radiotherapy. 2005;2:43–48. (in Ukr.).7. Parkhomenko OM, Gurieva OS. Renal dysfunction as a marker of an unfavorable course of myocardial infarction. Serce i sudyny [Heart and vessels]. 2008;3:51–59. (in Ukr.).8. Pytel YuA, Zolotarev II. Errors and complications in the X-ray examination of the kidneys and urinary tract. Мoskva: Мedicina, 1987. 256 p. (in Rus.).9. Radionuclide diagnostics for practical doctors. Eds by Lishmanov Yu.B, Chernov VI. Tomsk: STT, 2004. 394 p. (in Rus.).10. Calculation and recording of the individual effective dose of radiation from the patient from radionuclide diagnostic procedures. Kharkiv, 1995. 21 p. (in Ukr.).11. Guidelines for physicians referring patients to a radiological study. Кyiv: Medicine of Ukraine, 2000. 102 p. (in Rus.).12. Samoylenko LE, Sergienko VB. The Role of Radionuclide Research Methods in Arterial Hypertension. Systemic Hypertension. 2007;2:47–54. (in Rus.).13. Sigitova ON, Bogdanova AR, Arkhipov EV, Saubanova E.I. Evaluation of the effect of arterial hypertension, hyperlipidemia on the formation of nephropathy in coronary heart disease. Practical medicine. 2012;8(64):157–160. (in Rus.).14. Sirenko YuN. Symptomatic arterial hypertension. Ukrainian Medical Journal. 2008;3(65):48–79. (in Rus.).15. Skoromnaya AS. Successful myocardial revascularization in patients with various clinical forms of IHD and proteolysis activity: the effect of renal dysfunction. Journal of the Grodno State Medical University. 2013;2(42):61–64. (in Rus.).16. ACR Standart Book by the Committee on Standards of the Commission on Nuclear Medicine. Renal Scintigraphy. 1999:481–484.17. ACR STANDARDS. Radiopharmaceuticals. ACR Standards for diagnostic procedures using radiopharmaceuticals. 2002:427–432.18. Prigent A, Cosgriff P, Gates GF. et al. Concensus report on quality control of quantitative measurereme of renal function obtained from the renogram : International Consensus from the Scientific Committee of Radionuclides in Nephrology. Semin. Nucl. Med. 1999;29(2):146–159.19. Dar О, Cowie MR. Acute heart failure in the intensive care unit epidemiology. Crit. Care Med. 2008;36:93–98.20. Society of Nuclear Medicine Procedure Guideline for Diagnosis of Renovascular Hypertension 2.0Society of Nuclear Medicine procedure guidelines manual 2001-2002. Renovascular hypertension. 2002:81–86.
csic.com.ua
Динамічна реносцинтиграфія в кардіології та кардіохірургії
Тенології діагностики та лікування
В.Ю. Кундін, І.В. Новерко, А.Г. Мазур
ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
У статті висвітлено можливості радіонуклідної оцінки функціонального стану нирок у кардіології за допомогою динамічної реносцинтиграфії. Представлено варіанти модифікації дослідження, показання, умови та методику виконання сцинтиграфії, особливості розрахунків основних кількісно-часових параметрів функції нирок, етапи обробки діагностичної інформації та їх практичне значення. Проаналізовано ренографічні криві у хворих з нормальною та патологічною функцією нирок. У статті описано фармакологічний каптоприловий тест оцінки функції нирок при артеріальній гіпертензії, охарактеризовано особливості проведення таких тестів у кардіологічній практиці та їх оцінку в різних клінічних ситуаціях. Наведено переваги динамічної реносцинтиграфії перед іншими методами візуалізації органів сечової системи.
Ключові слова: радіонуклідна діагностика, динамічна реносцинтиграфія, каптоприловий тест, типи ренографічних кривих, швидкість клубочкової фільтрації, ефективний нирковий плазмоток.
В.Ю. Кундин, И.В. Новерко, А.Г. Мазур
ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев
В статье освещены возможности радионуклидной оценки функционально-морфологического состояния почек в кардиологии при помощи динамической реносцинтиграфии. Представлены варианты модификации исследования, показания, условия и методика проведения сцинтиграфии, особенности расчетов основных количественно-временных параметров функции почек, этапы обработки диагностической информации и их практическое значение. Проанализированы ренографические кривые при нормальной и патологической функциях почек. В статье описан фармакологический каптоприловый тест оценки функции почек при артериальной гипертензии, охарактеризованы особенности проведения таких тестов в кардиологической практике и дана их оценка при разных клинических ситуациях. Приведены преимущества динамической реносцинтиграфии перед другими методами визуализации органов мочевой системы.
Ключевые слова: радионуклидная диагностика, динамическая реносцинтиграфия, каптоприловый тест, типы ренографических кривых, скорость клубочковой фильтрации, эффективный почечный плазмоток.
csic.com.ua
