Это интересно
- ОКД
- ЗКС
- ИПО
- КНПВ
- Мондиоринг
- Большой ринг
- Французский ринг
- Аджилити
- Фризби
Опрос
Полезные ссылки
РКФ
Все о дрессировке собак
Стрижка собак в Коломне
Поиск по сайту
Український історичний журнал. Український історичний журнал офіційний сайт
| Опубліковано 07.06.2018  Василь Міщанин
Наприкінці червня 1945 р. в результаті підписання договору між Чехословаччиною та СРСР Закарпаття офіційно стало частиною УРСР. З цього часу на Закарпатті розпочинаються радянські перетворення, які зачепили усі без винятку сфери життя. Партійно-державна монополія на розвиток освіти і культури проявилася у створенні розгалуженої мережі закладів, які, утім, окрім притаманних їм функцій, виконували завдання ідеологічно-пропагадистського характеру, слугували інструментами індоктринації мешканців Закарпаття. Бібліотеки, будинки культури, музеї та інші установи мали готувати відзначення радянських свят, здійснювати лекційно-роз'яснювальну роботу, організовувати спортивно-масові заходи та виставки, щоб демонструвати переваги радянського способу життя та здійснюючи «комуністичне виховання» населення краю. Опубліковано 24.05.2018  Юлія Буйських
Одним із найпопулярніших міфологічних конструктів, що функціонують в пострадянському українському суспільстві, є образ «берегині». Її звично уявляють такою собі питомою давньоукраїнською богинею-покровителькою домашнього вогнища, яка начебто є споконвічною частиною української культури. Образ берегині широко циркулює у публічному дискурсі, активно популяризується у квазінаукових публікаціях, його віддано шанують неоязичники та ефективно використовують підприємливі бізнесовці. Та чи справді духовна культура давніх слов’ян знала богиню-берегиню? Що ж це за міфологічний персонаж? Стаття Юлії Буйських розкриває джерела про імовірні дохристиянські корені, пізніші відголоски і сучасних творців берегинь.   (Де)монтаж пам'ятіОпубліковано 26.06.2018  Оксана Довгополова
Одним зі способів прокреслити контури міського міфу є його комерційне використання. Стаття є спробою прочитати зміст міфу Одеси в т.зв. «підприємствах пам’яті» - у тематичних ресторанах, які використовують впізнавану історико-культурну патину Одеси за межами самої Одеси. Авторка розкриває сенси одеського міфу через аналіз концепцій, інтер’єрів та кухні десятків тематичних ресторанів і кафе у різних містах України, а також Грузії, Ірландії, Латвії, Німеччині, Канади, Польщі, Росії, США, Туреччини, Франції. Тематичні ресторани втілюють не тільки задум ресторатора, але й бажання публіки, адже туди йдуть не тільки попоїсти і випити, а й заради гри, насолоди перевтілення чи доторку до чогось, чого в повсякденні гостро не вистачає. Опубліковано 08.05.2018  Оксана Сікорська
Четверо єврейських хлопчиків врятувалися від Голокосту в Уневі, їх переховували монахи. У фокусі статті – історії їх порятунку та колективна пам'ять про це. Що і як саме унівчани (не)пам’ятають про події війни? У чому особливість цих травматичних спогадів і розповідей про “своїх” та “інших”? Чому і як українці бачать себе єдиними жертвами війни та схильні мовчати про події Голокосту? Наскільки історії порятунку євреїв Унева (не)схожі на розповіді з інших сіл і містечок Галичини, і якою мірою Лавра вплинула на ці спогади?   ВідеотекаОпубліковано 01.04.2017  29 березня 2017 відбувся науковий семінар-дискусія “Чи справді українське суспільство кардинально змінилося після Євромайдану?” за участю Миколи Рябчука та Ярослава Грицака. Подія була організована Кафедрою нової і новітньої історії України і магістерською програмою з історії УКУ. Опубліковано 19.11.2016  1 серпня 2016 р. в межах лекційної програми "Єврейські дні у Ратуші: Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття" Ірина Старовойт виступила з лекцією "Саме тут. Голокост у моєму місті". Дослідниця розповіла про пам'ять Голокосту у містах, складність її усвідомлення, конфліктність спогадів і ландшафти історичної провини. Про неприємну пам'ять без ностальгії слухайте у цій рубриці. Опубліковано 15.11.2016  4 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Оксани Косміної "Міфи і факти про вишиванку". Учена розповіла про появу вишиванки серед українського сільського населення, її елітарне коріння та існуючі міфи навколо поширення перших вишиванок на теренах України. |   Життєписи історіїОпубліковано 06.07.2018  «Україна Модерна» запросила до розмови докторку історичних наук, засновницю української школи прикладної антропології, письменницю Марину Гримич. Дослідниця розповідає про строгого батька, «синдром відмінниці» і дитинство у колі письменників, говорить про свій науковий шлях від слов’янської філології через фольклористику та етнографію до соціально-культурної антропології, оцінює досвід викладання в Україні і Канаді, розмірковує про польові дослідження як неперервний процес спостереження за світом, про університет майбутнього в Україні і виклики перед українською гуманітаристикою. У відвертій розмові Марина Гримич розкриває таємниці успішного поєднання наукової, письменницької, видавничої і дипломатичної діяльності. Опубліковано 15.05.2018  В інтерв’ю «Україні Модерній» знана німецька дослідниця Реґіна Мюльхойзер ділиться унікальним досвідом вивчення складних і чутливих тем гендерного насильства під час воєн. Учена розповідає про свої подорожі до Сеулу і спілкування з жінками, які пережили «станції комфорту» в імператорській армії Японії. У розмові йдеться про виклики, результати і перспективи досліджень сексуальних злочинів Вермахту на території Радянського Союзу, зокрема в Україні. Історикиня розмірковує про потенціал компаративних підходів у вивченні феномену сексуального насильства під час збройних конфліктів та розповідає про роботу міжнародних дослідницьких груп, які вивчають гендер і війну та допомагають жінкам, які пережили насильство.   Шафка з документамиОпубліковано 17.03.2016  Юліян Вассиян (1894-1953)– громадсько-політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму, один з нечисленних українських філософів. Та про його життя майже нічого не відомо. Устина Стефанчук, ретельно вишукуючи і вивчаючи архівні документи по цілому світу, прагне повернути українській історії цю непересічну постать. Тут авторка аналізує життєвий шлях Вассияна, розпочинаючи раннім дитинством і закінчуючи еміграцією. Дослідниця розглядає різні контексти, в яких перебував Вассиян: українське студентство Праги, академічна спільнота Карлового університету, націоналістичні організації... Так, з розпорошених відомостей, вона відтворює життєвий портрет філософа.   Нотатки Сергій Плохій, Костянтин Бондаренко, Наталія Левчук
Проект “МАПА: цифровий атлас України” здійснюється у Українському науковому інституті Гарвардського університету спільно з партнерами в Україні для впровадження інноваційний методів та інформаційних технологій у вивчення історії та сучасної політичної географії України. Створена Географічна інформаційна система (ГІС) дозволяє ілюструвати та пояснювати економічні, історичні, політичні та соціальні трансформації в Україні за допомогою просторового і часового аналізу. Проект з історії Голодомору, що здійснюється у співпраці з науково-виробничим підприємством “Картографія”, Інститутом демографії і соціальних досліджень НАНУ та Інститутом історії України НАНУ дозволяє за допомогою мап представити дані про демографічні втрати, етнічний склад та адміністративний поділ України у 1920-30-х рр., а також рівень колективізації, масштаби хлібозаготівель тощо.
 Ірина Лозинська
27 травня 2018 року у Дрогобицькому державному університеті імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українсько-польсько-єврейські взаємини у Східній Галичині (перша половина XX ст.): історичний досвід, уроки для сучасності». Ініціатором проведення конференції була кафедра історії України, а співорганізаторами цього заходу, крім Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, стали Ужгородський національний університет та Український інститут вивчення голокосту «Ткума». У конференції взяли участь науков(и)ці із різних навчальних, наукових, архівних, музейних та бібліотечних установ України та Польщі.
|
uamoderna.com
Наукова періодика України
Журнали на платформі: Історія
ScienceRise
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Інтермарум: історія, політика, культура
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Історичний архів. Наукові студії
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Вісник ДонНУЕТ. Серія. "Гуманітарні науки"
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Геополітика України: історія і сучасність
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Гуманітарний журнал
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Дослідження з історії техніки
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Київська Академія
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Наукові праці. Історія
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Сторінки історії
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Східноєвропейський історичний вісник
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Українознавство
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Уманська старовина
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Чорноморська минувшина
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
Чорноморський літопис
Перегляд журналу | Поточний випуск | Реєстрація
journals.uran.ua
|
В нас гарні новини. Файли, доступ до яких раніше був вимушено призупинений через брак місця на сервері, знову доступні у Чтиві.Тепер файли, які були додані у Чтиві раніше, зберігається в «архівному» схроні (shron2.chtyvo.org.ua) й теоретично можуть бути певні помилки з доступом до них та/або з завантаженням цих файлів. Тож якщо у Вас виникають помилки з файлами — повідомляйте нас про помилки. Крім того, тепер доступне читання файлів txt просто з сайту, за допомогою служби Google Docs (потрібно тиснути посиланння «див.» біля посилання на завантахення файлу txt). Також за допомогою служби Google Search впроваджено зручний пошук по Чтиву, який шукає як у довідкових статтях, назвах творів/авторів, описах та змісті творів, так і у текстах файлів pdf та doc. Додатково також є можливість пошуку по «корпусу української мови» по всіх можливих текстах творів, які є у Чтиві. За корпусом можна дізнаватися, чи існує слово в українській мові і як воно зазвичай вживається. Саме корпусом користуються укладачі сучасних словників. Функція впроваджена завдяки проекту Korpus.org.ua та буде помічною для філологів, редакторів, мовознавців. Вчора нам прийшло повідомлення від Роскомнадзору (така собі інквізиція РФ в мережі Інтернет) про те, що одна з книг, що є у Чтиві, містить цитуємо: «заклики до масових безладів, здійснення екстремістської діяльності, участі в масових (публічних) заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку».Такою книгою є колективна праця, яка містить спогади та роздуми членів УНА-УНСО, що була першою дієвою націоналістичною організацією незалежної України, — «Війна у натовпі».Зокрема, книга містить спогади про участь добровольців УНА-УНСО у військових конфліктах та заворушеннях, які РФ розв'язувала та підтримувала у 1990-х роках, — в Придністров'ї, Абхазії, Чечні та Бєларусі, а також непересічну діяльність організації в Україні.Коли ворог каже, що книга повинна бути заблокована, ми однозначно рекомендуємо її до прочитання. Шановні читачі, як ми вже повідомляли, Чтиво має певні складнощі з розміщенням файлів (хостингом). Тому ми змушені були розмістити на сайті рекламні блоки. Ми очікуємо, що такий крок хоча б частково покриє витрати на хостинг Чтива.Якщо Ви не розумієте, про що мова і не бачите, що за рекламні блоки є на Чтиві - вимкніть блокувальник реклами у своєму оглядачі Інтернету. Можливо, там і для Вас є щось цікаве :-) Дякуємо, що читаєте разом з нами. Шановні читачі, «Чтиво» - це е-бібліотека, яка одночасно є і великим сховищем файлів з текстами статей, книг, журналів та газет. На даний момент файлосховище «Чтива» займає понад 220 ГБ і наш поточний хостинг не дозволяє тримати в доступі такий обсяг інформації. Тому до вирішення питання з додатковим обсягом пам'яті на хостингу ми змушені були вилучити з доступу частину файлів бібліотеки.Були вилучені файли таких часописів та наукових видань:- «Літературно-науковий вістник»;- журнал «Всесвіт»;- видання Наукового товариства ім. Шевченка;- часопис «Сучасність»;- журнал «Перець».Тож, якщо на сторінках номерів вказаних видань Ви бачите напис: «В бібліотеці відсутні оцифровані файли цього твору. Якщо маєте їх — додайте!», то знайте, що файли є, але доступ до них буде відновлений після збільшення доступного обсягу файлосховища.P.S. Якщо Ви можете допомогти у вирішенні цієї проблеми, просимо написати нам про це. Читачі, які допомагають нам з наповненням Чтива, часто запитують, якими принципами керуються модератори при схваленні запропонованих (доданих) авторів, творів та файлів і від чого залежить швидкість модерування.Відповіді на ці питання ми спробували максимально розкрити у відповідній довідковій статті, з якою пропоную ознайомитися всім зацікавленим. Сьогодні, 22.02.2015, у нас відбувся черговий ювілей: 20 тисяч творів у теці.
Дякуємо всім нашим читачам та наповнювачам, завдяки нашим спільним зусиллям шлях від 10 тисяч було пройдено всього за два роки! Чтиво.
|
"середовища жовто-блакитних годованців фашистської Німеччини" ЩООО?!!! Дуже сподобалась книга. Корчинський молодець. Надалі тримає себе в тонусі, на відміну від всіляких проходимців, типу Шкіля. Також рекомендував би книгу ще одного... Видання МАУП 2005 року «Жидотрепание» містить багато помилок набору, які часто є настільки нетривіальними, що навіть утруднюють розуміння тексту. Тут наведено... Чудова книга. Неймовірні, детальні описи, які переносять читача у світ, де відбуваються події, і ти дійсно починає вірити у все, описане автором. Непогано було б подавати назви творів за чинним правописом :) Дуже потворний переклад. Дуже важко читається. Слова не притаманні для української мови, які складаються у важкі структури. З першої сторінки. Я не знаю хто це... Видання, в якому розміщено оригінал: https://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3711473 ура 40 000 твір на ЧТИВІ У статті проаналізовано джерела дослідження політики земельних надань династії Ягеллонів на українських землях Великого князівства Литовського... Книга була б значно кращою, якби спогадам ГГ про наш світ приділили менше уваги - багато шмарклів Неймовірно якісна книга, як з точки зору оформлення, так і з точки зору доступності тексту і його «ефекту захоплення». Ця книга - одна з небагатьох, до якої вдалося... Це дуже змістовна і цікаво написана праця. Особисто мені вона сильно допомогла у навчанні. Раджу усім, кому ціква данна тематика/проблема. Я не буду тут детально писати, чому цю книгу не варто пробувати читати чи не дай Боже купляти. Бо написав цілу статтю:... Хороша книга. Дуже зручно і систематизовано подано історичний матеріал. Рекомендую! Надзвичайно вдячний за цей Псалтир. Я багато років щодня читаю Псалтир церковнослов'янською мовою, знаю напам'ять багато псалмів, але був вражений цим... » Всі відгуки
|
chtyvo.org.ua
Український історичний журнал - Gpedia, Your Encyclopedia
«Український історичний журнал» (УІЖ) — науковий часопис, орган Інституту історії України та Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ. Виходить у Києві з липня 1957, розповсюджується у більш ніж 70 країнах світу.
Часопис велику увагу приділяє проблемам історії України, всесвітньої історії, питанням змісту і методики викладання історії в навчальних закладах країни. Матеріали, що публікуються у журналі в останні роки, подаються в контексті нового осмислення історії українського народу. Наукові статті та документальні матеріали переважно висвітлюють ті сторінки історії, які тривалий час з ідеологічних міркувань розглядались поверхово, замовчувалися або свідомо перекручувалися. У журналі друкуються дискусійні матеріали, обговорення яких допоможе визначити точніші концептуальні лінії у висвітленні цілих напрямів історії України.
Журнал має постійні розділи: статті, повідомлення, замітки на допомогу вчителеві історії, огляд джерел та літератури, хроніка, інформація тощо. Автори публікацій — відомі фахівці з проблем історії України та всесвітньої історії. Серед них не лише відомі дослідники з України, а й вчені із інших країн (США, Канади, Франції, Німеччини, Великої Британії, Чехії, Словаччини, Болгарії, Польщі, Росії, Білорусі та ін.)
Історія
Журнал заснований у 1957 році як друкований орган Інституту Історії АН УРСР й Інституту Історії Партії при ЦК КПУ. Виходив з 1957 як двомісячник, у 1960-80 роках — раз на місяць, у 1990-ті роки — раз на два місяці.
Будучи єдиним історичним журналом в УРСР, УІЖ був якоюсь мірою провінційним відповідником кількох центральних історичних журналів: «Вопросы истории», «История СССР», «Вопросы истории КПСС», «Вестник древней истории» й інших. Тематично журнал присвячений переважно радянському періодові, соціально-економічній історії й робітничому рухові 19 — 20 століть, лише побіжно козацькій добі чи історії культури. Княжий період у принципі вилучений з трактування УІЖ. Мінімально розглядається світова історія. Ідеологічно й концепційно всі публіковані матеріали витримані в дусі марксизму-ленінізму при суворому збереженні партійної лінії щодо національної політики в Україні.
За 1960-х років були намагання поширити тематику й частково реабілітувати проскрибоване історичне минуле («білі плями в українській історії»), але незабаром їх припинено. Лише кількох дореволюційних істориків (О. Лазаревського, Д. Яворницького, С. Подолинського, Олександру Єфименко, М. Драгоманова й ін.) частково приєднано до офіційно визнаної історіографії.
З середини 1970-их pp. УІЖ перебуває під суворим контролем партії; в його редакції, як і в Інституті Історії АН УРСР, проведено чистку. У зв'язку з цим УІЖ не виявляв тенденції до професійного зростання й тематичного збагачення. Стандартні розділи УІЖ: статті, повідомлення, замітки, методичні питання («на допомогу викладачеві історії»), документи і матеріали, історичні календар, джерелознавство, рецензії, хроніка та ін.
Головні редактори
Наукова рада
Станом на 2017 рік, наукова рада журналу складаєтсья з 11 членів:
|
Колишні члени наукової ради: Любомир Винар, Ярослав Ісаєвич, Юрій Левенець, Павло Сохань, Петро Тронько.
Див. також
Примітки
Література
Посилання
www.gpedia.com
Інститут історії України НАН України — Вікіпедія
 Приміщення Інституту | ||||
| Основні дані | ||||
| 23 липня 1936 | ||||
| НАН України | ||||
| Контакт | ||||
| Смолій Валерій Андрійович | ||||
| 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 4;тел./факс: +38-044-279-6362 | ||||
| history.org.ua | ||||
| [email protected] | ||||
Інститу́т істо́рії Украї́ни НАН Украї́ни — науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України, який вивчає широкий спектр проблем історії України. Розташований у Києві.
Інститут створено 1936 року: 23 липня 1936 року відповідну ухвалу видав ЦК КП(б)У, а 27 липня 1936 року — Президія АН УРСР. Первісно це був Інститут історії України, заснований на базі низки кафедр і комісій АН УРСР та Інституту історії України ВУАМЛІН (Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів).
Назва установи змінювалася та уточнювалася: від 2 березня 1953 року — Інститут історії АН УРСР; від 21 листопада 1990 року — Інститут історії України АН УРСР (від 1991 року — АН України; від 1994 року — НАН України).
Зміст
- 1 Структура Інституту
- 2 Ключові особи
- 3 Видання
- 3.1 Збірник
uk.wikipedia.org
