Это интересно
- ОКД
- ЗКС
- ИПО
- КНПВ
- Мондиоринг
- Большой ринг
- Французский ринг
- Аджилити
- Фризби
Опрос
Полезные ссылки
РКФ
Все о дрессировке собак
Стрижка собак в Коломне
Поиск по сайту
Вопрос: Стислий переказ До редакції журналу щодня надходять чимало щирих і відвертих лис??ів. Люди таким чином хочуть почути для себе поради, бо розповісти свої найпотаємніші думки та проблеми незнайомій людині легше, ніж найкращому другові. Ці два листа прийшли до редакції одночасно від дівчат-ровесниць. Перша після школи пішла працювати до канцелярії. Вона вважала свою працю буденною, нецікавою і пригнічуючою. Ця дівчина заздрила тим, хто подорожує та спить в наметах, і бачить зоряне небо замість стелі. Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі. Її турбує сум за шумом міста. Дівчина заздрить своїм ровесникам, які в цей час мають можливість кожного вечора ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що напевно сіла не в “свій” потяг. Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через встановлені серед молоді бутафорські уявлення про професії. Лікар для них – це марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі родичі хворого за дверима очікують з квітами, бо наперед впевнені в успішності операції. Сталевар – це мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – це рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля мальовничого багаття. Але це все лише звичайні штампи, нав’язані нам телекартинами, журналами та книжками. Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій, і як же важко збагнути прозу щоденної копіткої праці. Та, як відомо, без прози не буває поезії. Насправді, життя геолога – це довге б здоріжжя, бездомність, безсімейність. Крім мальовничих краєвидів, це ще втома, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це щоденне психологічне і фізичне виснаження, нічні чергування, роздратовані пацієнти, а найтяжчим обов’язком лікаря є говорити родичам про те, що хворого так і не вдалося врятувати. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на урочисті свята, а ще й шумні перерви, перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід. То які знання ми маємо про працю? Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя. Ми не помічаємо ні наполегливості, ні терплячості, ні натхнення інших. Хоч фахівці, як і професії бувають різними. Щодня до редакції журналу
Стислий переказ До редакції журналу щодня надходять чимало...
Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі. Її турбує сум за шумом міста. Дівчина заздрить своїм ровесникам, які в цей час мають можливість кожного вечора ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що напевно сіла не в “свій” потяг.Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через встановлені серед молоді бутафорські уявлення про професії. Лікар для них – це марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі родичі хворого за дверима очікують з квітами, бо наперед впевнені в успішності операції. Сталевар – це мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – це рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля мальовничого багаття.Але це все лише звичайні штампи, нав’язані нам телекартинами, журналами та книжками. Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій, і як же важко збагнути прозу щоденної копіткої праці. Та, як відомо, без прози не буває поезії.Насправді, життя геолога – це довге бздоріжжя, бездомність, безсімейність. Крім мальовничих краєвидів, це ще втома, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це щоденне психологічне і фізичне виснаження, нічні чергування, роздратовані пацієнти, а найтяжчим обов’язком лікаря є говорити родичам про те, що хворого так і не вдалося врятувати. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на урочисті свята, а ще й шумні перерви, перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід.
То які знання ми маємо про працю? Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя. Ми не помічаємо ні наполегливості, ні терплячості, ні натхнення інших. Хоч фахівці, як і професії бувають різними.
nedorosl.ru
Стислий переказ До редакції журналу щодня надходять чимало...
До редакції журналу щодня надходять чимало щирих і відвертих листів. Ці два листи прийшли до редакції одночасно від дівчат-ровесниць. Перша працює в канцелярії. Вона вважає свою працю буденною, нецікавою і заздрить геологам,які подорожують, сплять у наметах і бачать зоряне небо замість стелі.Інша працює геодезистом. Вона місяці проводить у полі. Дівчина заздрить своїм ровесникам з міста, які мають можливість увечері ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що ,напевно, сіла не в “свій” потяг.Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через звичайні штампи, нав’язані нам телеканалами, журналами та книжками. Насправді, життя геолога – це не тільки мальовничі краєвиди, гітара біля вогнища. Це ще і бездоріжжя, безсімейність, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це не тільки марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі очі пацієнта, а й щоденне психологічне і фізичне виснаження. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на свята, а ще й перевірка зошитів, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід.Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя?
obrazovalka.ru
Власне ставлення до подій, персонажів і вчинків по переказу...
От так і в нашому житті. всі ми мріяли про відомі професії. як от, бути космонавтом, лікарем. мріяли, і навіть не замислювалися про іншу сторону медалі. людина може спеціально бачити і тій чи іншій професії тільки добрі сторони, як от, велика зарплати або мала кількість робити. так саме з нашими героїнями. серце однієї лине до природи, а іша мріє про шум міста. з першого погляду, будь - яка професія є легкою. але придивившись, подумавши людина починає помічати недоліки. напевно від народження людині притаманне таке явище як сумнів. купивши нове пальто, у голову починають лізти думки: "чи не завеликі гроші я за нього дала або дав?" чи "як я зразу при покумпці не замітила чи не замітив, що воно не модне?". ці сумніви появляються і у робиті. "чи правильну роботу я вибрав?", "чому така маленька зарплата?". вибір професії - дуже відповідальна справа, і , на мою думки, успішність цієї справи залежить від людини. вибираючи професію потрібно дізнаватися про неї, цікавитися всіма недоліками і т.д і т.п. ми не повинні відчувати тягара при думці про нашу робту, наша робота повиння бути нашим хобі.
Оцени ответ
shkolniku.com
Урок № 10 ПИСЬМОВИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ (ВИСЛОВЛЕННЯМ ВЛАСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПОДІЙ, ГЕРОЇВ, ЇХН - Конспекти уроків української мови 11 клас - Вчителю-предметнику - Методичне портфоліо
Урок № 10
ПИСЬМОВИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ (ВИСЛОВЛЕННЯМ ВЛАСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПОДІЙ, ГЕРОЇВ, ЇХНІХ УЧИНКІВ)
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про особливості публіцистичного стилю мовлення, удосконалювати вміння й навички письмово стисло переказувати текст публіцистичного стилю мовлення за самостійно складеним планом; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, пам’ять; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу почуття відповідальності за своє майбутнє.
Обладнання: схема-опора, роздавальні матеріали, словники.
Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія, стилістика.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвої компетенції (урок навчального переказу).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організація класу
ІІ. Вступна бесіда
ІІІ. Процесуально-діяльнісний етап
Читання тексту
Про що може розповідатися в тексті з такою назвою?
«ПОЕЗІЯ Й ПРОЗА ПРОФЕСІЙ»
Редакція журналу щодня одержує чимало листів. Ці листи щирі й відверті. Відчувається, що їх авторам хочеться висповідатися, спитати поради. Адже розповісти про себе все, навіть найінтимніше, найзавітніше незнайомій людині легше, ніж найближчому другові.
Ці два листи прийшли одночасно. Обидва від дівчат-ровесниць. Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії, її пригнічує одноманітність хай і нескладної, але такої буденної праці. Вона заздрить тим, хто завжди в дорозі, хто ночує в наметах, бачить над собою не стелю, а зоряне небо. Інша дівчина стала геодезистом. Тижні, а то й місяці вона проводить у полі, тому так сумує за гамірливим містом, так заздрить своїм ровесницям,
які можуть хоч щовечора відвідувати якщо не музеї й театри, то принаймні дискотеки. Професію свою вона ненавидить. «Мені здається, я сіла не в свій потяг. Треба б пересісти, але як же непросто це тепер зробити», — пише вона. Справді, тепер це непросто. Як і непросто, врешті, вибрати той самий «свій» потяг вчасно і правильно.
Які неправдиві, — просто-таки бутафорські уявлення має наша молодь про різні професії! Лікар — це для неї обличчя у марлевій пов’язці, яскрава лампа над хірургічним столом. Родичі очікують біля дверей операційної, уже з квітами, бо наперед переконані, що операція пройде блискуче. Сталевар — це для молодих твердий погляд, рішучий вираз мужнього обличчя, яскраве полум’я мартену… Геолог — це рюкзак, едельвейси, водоспади, ризиковані, проте завжди вдалі переправи через бурхливі гірські річки, гітара біля мальовничого багаття… Звичні штампи. Саме такими «ієрогліфами» протягом десятиліть зображувалися професії у наших кінокартинах, журналах та книжках.
Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій! І як нелегко розкрити істинну суть фаху! Тут уже треба збагнути прозу щоденної копіткої праці людей, бо ж без прози не існує поезії.
Життя геолога — це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, часто бездомність і безсімейність. Крім краси гірських ущелин та екзотики дрімучих хащів, це люті комарі й набридлива мушва, це безкінечна втома, якнайтяжча фізична праця і, пробачте, антисанітарія.
Життя лікаря-хірурга — це безперервне фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок (а тут нічим не можна гидувати). Це будні прийому стражденних і, буває, роздратованих хворих, це виснажливі нічні чергування. І знову — втома, втома, втома. Нерідко — це й найтяжчий моральний обов’язок сказати рідним, що врятувати хворого попри всі зусилля не вдалося…
Життя вчителя — це не лише оберемки квітів у день екзаменів. Це стопи зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах, це сорок учнів із різними, такими непростими характерами… І то в кожному класі по сорок, а скільки усього? А протягом життя?
Як мало ми знаємо про працю людей, що нас оточують! Як часто звичний штамп професії затуляє від нас суть людини, яка цій професії присвятила життя! І не помічаємо ми ні людської відповідальності, ні наполегливості, ні старання, ні терплячості, ні натхнення. Хоч фахівці, як і професії, бувають різні.
Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім пересідати в інший потяг (Із журналу; 490 слів).
Напишіть стислий переказ тексту, доповнивши його власними роздумами про важливість «пізнати себе» (за Г. Сковородою) та вибору «сродної праці».
Бесіда за змістом прочитаного
Через що може з’явитися незадоволення обраною професію?
Чому непросто обрати «свій потяг»?
Чому в молоді часто викривлені уявлення про різні професії?
Які професії згадуються в тексті? Що відомо про зовнішні атрибути і суть кожної з них?
Як ви розумієте вислови: «Фахівці, як і професії, бувають різні», «Без прози не існує поезії»?
Виділення мікротем (абзаців). Складання плану
Орієнтовний план
І. Роздуми над листами до редакції.
II. Як сісти у «свій» потяг?
1. Чим пояснюється викривлене сприйняття професій?
2. Вдивлятися у суть фаху.
III. Запорука правильного вибору.
Мовний аналіз тексту
Словникова робота.
Геодезія — наука про зображення земної поверхні на планах і картах, про методи вимірювання на місцевості.
Геологія — наука про речовинний склад землі, утворення й розміщення корисних копалин. Бутафорський (перен. показний, несправжній).
Атрибут (постійна ознака чогось).
Штамп (перен. шаблон). Ієрогліф (тут: знак, символ).
Екзотичний (тут: незвичний, химерний, дивовижний).
Робота над ознаками публіцистичного стилю (стилістичний аналіз тексту).
З’ясуйте, кому адресовано текст, яка його мета (завдання).
Визначте сферу суспільного життя, для якої створено висловлювання.
Яку стилістично марковану лексику використано?
Повторне читання тексту
Підготовка чорнового варіанта переказу
Редагування роботи і переписування її начисто
V. Контрольно-рефлексивний етап
VІ. Домашнє завдання (на вибір)
Запропонувати поради для однокласників «Як не помилитися у виборі майбутньої професії».
Сформулювати тези або написати висловлювання з теми «Поезія і проза професії, яка мене цікавить».
Можливо Вам це буде цікаво
notatka.at.ua
Стислий переказ До редакції журналу щодня надходять чимало...
Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі. Її турбує сум за шумом міста. Дівчина заздрить своїм ровесникам, які в цей час мають можливість кожного вечора ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що напевно сіла не в “свій” потяг.Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через встановлені серед молоді бутафорські уявлення про професії. Лікар для них – це марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі родичі хворого за дверима очікують з квітами, бо наперед впевнені в успішності операції. Сталевар – це мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – це рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля мальовничого багаття.Але це все лише звичайні штампи, нав’язані нам телекартинами, журналами та книжками. Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій, і як же важко збагнути прозу щоденної копіткої праці. Та, як відомо, без прози не буває поезії.Насправді, життя геолога – це довге бздоріжжя, бездомність, безсімейність. Крім мальовничих краєвидів, це ще втома, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це щоденне психологічне і фізичне виснаження, нічні чергування, роздратовані пацієнти, а найтяжчим обов’язком лікаря є говорити родичам про те, що хворого так і не вдалося врятувати. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на урочисті свята, а ще й шумні перерви, перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід.
То які знання ми маємо про працю? Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя. Ми не помічаємо ні наполегливості, ні терплячості, ні натхнення інших. Хоч фахівці, як і професії бувають різними.
znatachok.com
Стислий переказ До редакції журналу щодня надходять чимало щирих і відвертих лис?
Стислий переказ До редакції журналу щодня надходять чимало щирих і відвертих лис??ів. Люди таким чином хочуть почути для себе поради, бо розповісти свої найпотаємніші думки та проблеми незнайомій людині легше, ніж найкращому другові. Ці два листа прийшли до редакції одночасно від дівчат-ровесниць. Перша після школи пішла працювати до канцелярії. Вона вважала свою працю буденною, нецікавою і пригнічуючою. Ця дівчина заздрила тим, хто подорожує та спить в наметах, і бачить зоряне небо замість стелі. Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі. Її турбує сум за шумом міста. Дівчина заздрить своїм ровесникам, які в цей час мають можливість кожного вечора ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що напевно сіла не в “свій” потяг. Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через встановлені серед молоді бутафорські уявлення про професії. Лікар для них – це марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі родичі хворого за дверима очікують з квітами, бо наперед впевнені в успішності операції. Сталевар – це мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – це рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля мальовничого багаття. Але це все лише звичайні штампи, нав’язані нам телекартинами, журналами та книжками. Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій, і як же важко збагнути прозу щоденної копіткої праці. Та, як відомо, без прози не буває поезії. Насправді, життя геолога – це довге б здоріжжя, бездомність, безсімейність. Крім мальовничих краєвидів, це ще втома, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це щоденне психологічне і фізичне виснаження, нічні чергування, роздратовані пацієнти, а найтяжчим обов’язком лікаря є говорити родичам про те, що хворого так і не вдалося врятувати. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на урочисті свята, а ще й шумні перерви, перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід. То які знання ми маємо про працю? Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя. Ми не помічаємо ні наполегливості, ні терплячості, ні натхнення інших. Хоч фахівці, як і професії бувають різними.
Ответы:
До редакції журналу щодня надходять чимало щирих і відвертих листів. Ці два листи прийшли до редакції одночасно від дівчат-ровесниць. Перша працює в канцелярії. Вона вважає свою працю буденною, нецікавою і заздрить геологам,які подорожують, сплять у наметах і бачать зоряне небо замість стелі. Інша працює геодезистом. Вона місяці проводить у полі. Дівчина заздрить своїм ровесникам з міста, які мають можливість увечері ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що ,напевно, сіла не в “свій” потяг. Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через звичайні штампи, нав’язані нам телеканалами, журналами та книжками. Насправді, життя геолога – це не тільки мальовничі краєвиди, гітара біля вогнища. Це ще і бездоріжжя, безсімейність, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це не тільки марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі очі пацієнта, а й щоденне психологічне і фізичне виснаження. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на свята, а ще й перевірка зошитів, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід. Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя?
cwetochki.ru
Задание Стислий переказ До редакції журналу щодня надходять чимало... -
.Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі. Її турбує сум за шумом міста. Дівчина заздрить своїм ровесникам, які в цей час мають можливість кожного вечора ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що напевно сіла не в “свій” потяг.Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через встановлені серед молоді бутафорські уявлення про професії. Лікар для них – це марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі родичі хворого за дверима очікують з квітами, бо наперед впевнені в успішності операції. Сталевар – це мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – це рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля мальовничого багаття.Але це все лише звичайні штампи, нав’язані нам телекартинами, журналами та книжками. Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій, і як же важко збагнути прозу щоденної копіткої праці. Та, як відомо, без прози не буває поезії.Насправді, життя геолога – це довге бздоріжжя, бездомність, безсімейність. Крім мальовничих краєвидів, це ще втома, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це щоденне психологічне і фізичне виснаження, нічні чергування, роздратовані пацієнти, а найтяжчим обов’язком лікаря є говорити родичам про те, що хворого так і не вдалося врятувати. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на урочисті свята, а ще й шумні перерви, перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід.
То які знання ми маємо про працю? Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя. Ми не помічаємо ні наполегливості, ні терплячості, ні натхнення інших. Хоч фахівці, як і професії бувають різними.
eurasia96.ru
