Імідж сучасного педагога. Імідж сучасного педагога журнал

Імідж сучасного педагога — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Jump to navigation Jump to search Імідж сучасного педагога Тематика Періодичність виходу Скорочена назва Мова Адреса редакції Головний редактор Засновник Видавець Країна видання Рік заснування Обсяг Наклад

Обеладинка №1 2016 рік
педагогіка, педагогічні технології навчання та виховання, післядипломна педагогічна освіта, педагогічна майстерність, освіта та навчання дорослих
6 разів на рік
ІСП
українська, російська, англійська
вул. Соборності, 64-ж,м. Полтава, 36029, Україна
Білик Надія Іванівна
ТОВ «АСМІ»
Україна
1999
4,6 ум. друк. арк.
150 примірників
Передплатний індекс (Укрпошта)	37543
ISSN	2221-6316
Веб-сторінка: isp.poippo.pl.ua

Імідж сучасного педагога — Eлектронне наукове фахове видання

uk.wikipedia.org

Надруковано в журналі «Імідж сучасного педагога»

Надруковано в журналі «Імідж сучасного педагога» - сторінка №1/1

Надруковано в журналі «Імідж сучасного педагога»

Рябова. З. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти / Зоя Рябова // Імідж сучасного педагога. 2010. – № 9(108). – С.9-12.

УДК 37.018.46

Рябова Зоя Вікторівна,

канд. пед. н., доцент Теоретичні аспекти маркетингової діяльності

в системі післядипломної освіти Виклики сьогодення потребують від системи освіти створення умов для розвитку людського (інтелектуального) потенціалу, що є вирішальним фактором забезпечення її якості, доступності та ефективності діяльності. У зв’язку з цим, система освіти буде розвиватися в необхідному напрямі тільки тоді, коли вивчатиме попит і пропозиції на освітні послуги (продукти) і буде орієнтована на вивчення запитів споживачів освітніх послуг та стану їх задоволення.

Процес управління в системі післядипломної педагогічної освіти є невід’ємною складовою управління соціальними системами, і з наукової точки зору його можна визначити як цілеспрямовану взаємодію керованої та керуючої системи щодо регулювання освітнього процесу з метою переведення його на більш високий рівень розвитку.

Ураховуючи, що функціонування соціальної системи відбувається в умовах постійних змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, управління такою системою повинно реагувати на ці зміни та своєчасно забезпечувати її перебудову.

За формою – це процес об’єктивного інформування сторін про освітню систему, її суб’єктів, що забезпечує відкритість системи освіти та сприяє прийняттю на цій основі управлінського рішення для прогнозування політики подальшої діяльності. Ефективність управлінських рішень цілком залежить від застосування ефективного механізму відстеження, урахування та управління змінами, визначення задоволеності споживачів і формування їх запитів.

Застосування цього механізму здійснюється за допомогою отримання навчальними закладами взагалі, та закладами системи післядипломної освіти зокрема, маркетингової інформації в результаті проведення відповідної діяльності.

Метою даної статті є описання теоретичних аспектів здійснення маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти для визначення її необхідності та забезпечення доступності.

Розкриємо теоретичні аспекти маркетингової діяльності. Для цього визначимося з термінологією. За підрахунками провідних викладачів-економістів на сьогодні існує понад 500 визначень поняття «маркетинг». Ураховуючи це, ми спробуємо визначити основні характеристики даного поняття, спираючись на словники і класичні роботи таких авторів, як Г. Армстронг, Б. Берман, В. Вонг, П. Друкер, Дж. Еванс, Ф. Котлер, Р. Моррис, Ф. Махлуп, Ел Райс, Дж. Сондерс, Дж. Траут та ін.

Сучасний економічний словник визначає, що це широка за своїм спектром діяльність у сфері ринку товарів, послуг, цінних паперів, яка здійснюється з метою стимулювання збуту товарів, розвитку та прискорення обміну, в ім’я кращого задоволення потреб й отримання прибутку [19]. Словник з економіки та фінансів дає тлумачення маркетингу в широкому сенсі як філософії управління, згідно з якою здійснюється вирішення проблем споживачів шляхом ефективного задоволення їхніх запитів, веде до успіху організації і приносить користь суспільству [18].

У класичних роботах, наприклад Ф. Котлера та ін., маркетинг розглядається як вид людської діяльності, яка спрямована на задоволення потреб і запитів за допомогою обміну [7, с.29; 8]. Пітер Друкер визначає основне завдання маркетингу як зведення до мінімуму зусиль зі збуту, маркетинг повинен створювати готового до покупки споживача [3]. Маркетинг, за Дж. Евансом та Б. Берман,   це передбачення, управління і задоволення попиту на товари, послуги, організації, території та ідеї за допомогою обміну [13]. Ел Райс та Дж. Траут вважають, що класичне визначення маркетингу змушує вірити, що мета його полягає у задоволенні потреб і запитів споживачів [17].

Взагалі сутнісною ознакою маркетингу, як одного з виду людської діяльності та соціального процесу, за роботами класиків маркетингу, є задоволення потреб, запитів і бажань індивідуумів і організацій. Таким чином, маркетинг орієнтований на вивчення задоволення запитів та потреб.

Розглядаючи маркетинг, необхідно зазначити, що існують п’ять його концепцій [2;7;10]. За Ф. Котлером, концепція маркетингу – це ствердження, що запорукою досягнення цілей організації є визначення запитів і потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і більш продуктивними, ніж у конкурентів, способами [7, с.48].

До концепцій маркетингу відносяться: концепція вдосконалення виробництва – орієнтована на споживачів, які надають перевагу дешевим і доступним для придбання товарам; концепція вдосконалення товару – передбачає постійне і всебічне підвищення якості товару й розрахована на споживачів, які готові платити високу ціну за високу якість товару; концепція інтенсифікації збутових зусиль – передбачає, що споживачі не купуватимуть товари фірми в достатній кількості, якщо вона не докладе додаткових зусиль у сфері стимулювання збуту; концепція маркетингу – запорукою досягнення мети фірми є визначення потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності; концепція соціально-етичного маркетингу передбачає, що засобом досягнення мети фірми є визначення незадоволених потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності їх продуктивніше, ніж конкуренти, з одночасним збереженням або зміцненням добробуту споживача та суспільства в цілому.

Проаналізувавши вищезазначені концепції, можна стверджувати, що в основу класичного маркетингу закладено вирішення основного протиріччя між тими, хто надає (виробляє) послуги (товари), та тими, хто їх споживає (купує), і приведення у відповідність їх суперечливих інтересів. Це є суто економічними, ринковими відносинами. Основне завдання – виявлення потреб споживача та їх задоволення.

Отже, під маркетингом, із позицій економіки, розуміється людська діяльність, спрямована на вивчення та задоволення будь-яких попитів споживачів на основі обміну та отримання прибутку. Отже, класичний підхід до визначення маркетингу – як до процесу, соціального процесу, певної філософії управління, що спрямована на задоволення попередньо визначених потреб і запитів споживачів та їх прогнозування у майбутньому.

Сьогодні маркетинг починає інтенсивно проникати в систему освіти, у тому числі й післядипломної. Розпочинається формування та розвиток концепції освітнього (педагогічного) маркетингу на основі практики діяльності навчальних закладів.

Використання маркетингу в освіті розглядається в роботах таких авторів як Б. Братаніч, М. Волкова, Є. Голубков, М. Звєздова, Г. Міщенко, І. Мороз, Т. Оболенська, О. Панкрухин, П. Третьяков та ін.

Б. Братаніч розглядає маркетинг в освіті як об’єкт філософського аналізу і визначає його як поєднання механізмів регулювання освітнього ринку; ринкових комунікацій, що об’єднує виробників та споживачів освітніх послуг; системи цінностей, що надає діяльності освітнього ринку соціальної орієнтації [1].

У дисертаційному дослідженні Т. Оболенської стверджується та обґрунтовується, що маркетинг у сфері освіти формує особливі відносини з кінцевим споживачем особистістю, сприяє упорядкуванню її розвитку, активізує потреби в освітніх послугах у цілому і цим сприяє нарощуванню інтелектуального потенціалу держави [12]. Тобто маркетинг в освіті, за твердженням ученої, має соціально-відповідальний характер.

За І. Морозом, під маркетингом у сфері освіти розуміється особливий вид ринкової діяльності, який спрямований на задоволення потреб і запитів населення перш за все в освітніх послугах [11].

У книзі «Педагогічний маркетинг» за науковою редакцією П. Третьякова маркетинг розглядається як діяльність, яка спрямована на вивчення запитів та пропозицій [15].

Провідним положенням у дослідженнях вищезазначених науковців є обґрунтування доцільності та необхідності використання маркетингових досліджень у системі освіти (у тому числі й післядипломній педагогічній освіті), що забезпечить узгодження сучасних вимог держави, педагогічної теорії та практики й потреб споживачів освітніх послуг.

Ми повністю підтримуємо точку зору Б. Братаніча, що для системи освіти маркетинг має принципове значення насамперед у двох аспектах: формування критеріїв соціальної та індивідуальної цінності освіти в контексті соціокультурних характеристик інформаційного суспільства (визначення ціннісних параметрів якісної освіти) і забезпечення зростання ролі освіти як соціальної цінності в системі його ціннісних пріоритетів [1, с.8].

Спираючись на роботи О. Панкрухина та інших науковців, можна виділити, що головною відмінністю освітнього маркетингу від класичного є те, що в його основу покладено формування та реалізацію стратегії прирощення цінності людини [14]. Це є суто соціальними відносинами. Основне завдання маркетингу в освіті – формування цінності людини та задоволення її потреби в розвитку.

Таким чином, під маркетингом в освіті ми будемо розуміти діяльність, спрямовану на вивчення запитів і пропозицій споживачів та їх формування у майбутньому на основі надання і отримання освітніх послуг із метою розвитку особистості споживача та піднесення освіти як соціальної цінності.

Основні порівняльні характеристики класичного та освітнього маркетингу наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні порівняльні характеристики класичного та освітнього маркетингу

Поняття Характеристики	Класичний маркетинг	Освітній маркетинг
Сутність	людська діяльність на основі обміну товару	людська діяльність на основі надання і отримання освітніх послуг
Завдання	вивчення будь-яких запитів і попитів споживачів для їх задоволення та отримання прибутку, прогнозування майбутніх попитів	вивчення і формування запитів та пропозицій споживачів для піднесення цінності людини і задоволення її потреби в соціальному розвитку
Відносини	економічні	соціальні
Результат	отримання прибутку	сформованість ставлення до освіти як до соціальної цінності, розвиток людського потенціалу

Отже, спільною рисою є орієнтація на споживача та задоволення його потреб, а сутнісними відмінностями класичного маркетингу від освітнього є, по-перше, характер відносин: у першому випадку – економічні, у другому – соціальні; по-друге, завдання класичного маркетингу   отримання прибутку, а освітній маркетинг спрямований на розвиток людського потенціалу.

Основні поняття у маркетингу: нужда, потреби, попит, товар, обмін, угода і ринок (Рис.1.).

Рис1. Поняття маркетингу та їх взаємозв’язок

За словником, нужда   це потреба в чому-небудь: необхідність, що вимагає першочергового задоволення; потреби – це необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; попит – це потреба, що підкріплена платоспроможністю споживача; товар – це все, що призначено для задоволення певної потреби споживача й запропоновано на ринку для продажу; обмін   дія за значенням обмінювати i обмінюватися для задоволення потреб; угода – взаємна домовленість про що-небудь; ринок   сфера товарного обміну [4; 19]. Провідним, системоутворюючим поняттям маркетингу виступає поняття «потреби».

У даній статті розглянемо сутнісні характеристики та види потреб споживачів як основного об’єкта маркетингу.

Загальновідомо, що потреби є об’єктивними умовами існування людини. Розвиваючись, людина формує свої потреби, здібності, суспільні відносини. Сьогодні існує багато розробок щодо класифікацій потреб людини. У науковій літературі наведено багато їх класифікацій. Ми будемо спиратися на класифікацію потреб за суб’єктами. За нею потреби поділяються на:

• індивідуальні, колективні та суспільні;
• потреби домогосподарств, підприємств та держави як окремих суб’єктів економіки.

Але найбільшу відомість і практично всесвітню популярність стосовно потреб особистості має класифікація Абрахама Маслоу. У ній виділено п’ять груп потреб: фізіологічні потреби, самозбереження, або безпеки, причетності (до колективу, суспільства), визнання і самореалізації (самовираження). Дані групи складають ієрархічну структуру, яку зображують у вигляді піраміди. Передбачається, що потреби задовольняються послідовно в тому порядку, у якому вони перераховані [4; 7; 14].

У роботах науковців, присвячених маркетингу в системі освіти, прийнято спиратися на класифікацію освітніх потреб, що розроблена О. Панкрухиним, на основі класифікації потреб А. Маслоу. Автор за суб’єктами виділив п’ять груп потреб. Індивідуальні (колективні, суспільні) потреби: перша група – отримання освіти для виживання, для того щоб заробити, отримати необхідні кошти для задоволення фізіологічних потреб особистості; друга група   отримання гарантій безпеки, захищеності особистості від можливих загроз у майбутньому; третя   потреба належати, бути прийнятим у члени значущої для особистості групи, кола людей; четверта   група потреб у визнанні та повазі власної компетентності з боку оточуючих, у самоповазі; п’ята   група потреб в реалізації своїх можливостей і зростанні як особистості, що пов’язано з необхідністю зрозуміти і пізнати себе, вийти на можливості саморозвитку, управління собою відповідно до певних пріоритетів [14]. Аналогічну класифікацію О. Панкрухин розробив і для потреб навчальних закладів системи освіти як окремих суб’єктів економіки.

Аналізуючи дані класифікації, можна стверджувати, що маркетинг у системі післядипломної освіти спрямований на задоволення четвертої та п’ятої групи потреб. Це пов’язано з тим, що, відповідно до Концепції розвитку, метою післядипломної освіти в Україні є задоволення індивідуальних потреб громадян в особистісному та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства [5].

У цьому розумінні, необхідно зазначити, що завданням навчального закладу в умовах ринкової економіки є виявлення та задоволення освітніх потреб споживачів, які задовольняються за допомогою надання освітніх послуг/

Освітні послуги в основному спрямовані на реалізацію місії навчального закладу [6;9;16]. Спираючись на роботи науковців, можна стверджувати, що навчальні заклади надають комплекс освітніх послуг, який спрямований на задоволення потреб споживачів, що пов’язані зі зміною їх освітнього рівня чи професійної підготовки і забезпечені ресурсами цього навчального закладу [15, с.51]. Цей комплекс послуг називають освітньою програмою, яка одночасно і є продуктом навчального закладу.

На створення продукту навчального закладу (освітню програму) великий вплив здійснюють маркетингові складові, серед яких є маркетингове середовище: внутрішнє та зовнішнє.

Таким чином, для якісного задоволення освітніх потреб споживачів у системі післядипломної освіти необхідно застосувати певні маркетингові підходи (Рис. 2).

Рис.2. Елементи маркетингової стратегії діяльності ІППО

Аналізуючи наведений Рис. 2, можна зробити висновок, що пріоритетним завданням маркетингу є координація діяльності та використання інформації про зовнішнє і внутрішнє середовище з метою задоволення освітніх потреб споживачів.

Як підсумкове зазначимо, що маркетинг в освіті тільки розпочав своє становлення. Основною відмінністю освітнього маркетингу від класичного (економічного) є те, що його метою є розвиток особистості споживача та піднесення освіти як соціальної цінності.

У наступних статтях ми детальніше розглянемо маркетингову стратегію діяльності ІППО, розробку маркетингової програми та розробку маркетингового комплексу як специфічного набору маркетингових змінних, які інститут використовує для своїх цілей у визначеному сегменті ринку.

Список використаних джерел

1. Братаніч Б. В. Маркетинг в освіті як предмет філософського аналізу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософських наук: 09.00.10 – «філософія освіти» / Борис Володимирович Братаніч. – К.: Інститут вищої освіти АПН України, 2006. – 20 с.
2. Бутенко Н. В. Основи маркетингу [підручник] / Н. В. Бутенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://books.efaculty.kiev.ua/ mrk/3/t1/2.htm
3. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / П.Ф.Друкер. – М.: Book Chamber International, 1992. – 350 c.
4. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура. Закон зростання потреб та механізм його дії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vybory2002.kiev.ua/?p=10
5. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua
6. Королькова Е. М. Организация маркетинга на предприятии. [Учебное пособие] / Е. М. Королькова. – Тамбов: Издательство Там. гос. техн. ун-та, 2001. – 148 с.
7. Котлер Ф. Основы маркетинга. Краткий курс. Пер. с англ. / Ф. Котлер.   М.: Издательский дом «Вильяме», 2007. — 656 с.
8. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер. с англ.   2-е европ. изд / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг. – М.: Издательский дом «Вильямс», 1998. – 1056 с.
9. Литвинова Н. П. Маркетинг образовательных услуг / Н. П. Литвинова, Е. Н. Подшибякина, В. В. Шереметова.   Санкт-Петербург: Издательство ТИСБИ, 2002. – 62 с.
10. Маркетинг. [Учебное пособие] / О. В. Воронкова, К. В. Завражина, Р. Р. Толстяков и др.; под общ. ред. О. В. Воронковой. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2009. – 120 с.
11. Мороз І. В. Менеджмент і маркетинг в освіті. [Навчально-методичний посібник] / І. В. Мороз. – К.: Освіта України, 2009. – 192 с.
12. Оболенська Т.Є. Маркетинг у сфері освітніх послуг : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економічних наук: 08.06.02 – «підприємництво, менеджмент та маркетинг» / Оболенська Тетяна Євгеніївна.   Харківський державний економічний університет, 2002.   33 с.
13. Определения маркетинга. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zhalevich.com/content/ view/111/96/
14. Панкрухин А. П. Маркетинг образовательних услуг. / А. П.Панкрухин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mou.marketologi.ru/
15. Педагогический маркетинг в управлении развитием образовательных систем / П. И. Третьяков, С. И. Захаренков, М. В. Туберозова, Н. А. Шарай. – М.: Издательство УЦ «Перспектива», 2010. – 232 с.
16. Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол. Т. Біленко (головний редактор), В.Скотний, В.Здоровенко та ін. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2007. – Випуск дев’ятнадцятий. Філософія. – 144 с.
17. Райс Эл. Маркетинговые войны / Райс Эл, Траут Джек. – СПб: ЗАО Издательство «Питер», 2000. – 256 с.
18. Словарь экономики и финансов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://slovari.yandex.ru
19. Современный экономический словарь. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economic-enc.net/word/marketing-2678.html

Теоретичні аспекти маркетингової діяльності

в системі післядипломної освіти Теоретические аспекты маркетинговой деятельности

в системе последипломного образования The theoretical aspects of marketing activity

in the system of postgraduate education Анотація. У статті зроблено огляд наукової літератури, розглянуто понятійний апарат, наведено порівняльну характеристику класичного та освітнього маркетингу. Описано шляхи задоволення освітніх потреб у системі післядипломної освіти.

Ключові слова: класичний маркетинг, маркетинг в освіті, задоволення освітніх потреб, післядипломна освіта.

Аннотация. В статье дан обзор научной литературы, рассмотрен понятийный аппарат, наведена сравнительная характеристика классического и образовательного маркетинга. Описаны пути удовлетворения образовательных потребностей в системе последипломного образования.

Ключевые слова: классический маркетинг, маркетинг в образовании, удовлетворение образовательных потребностей, последипломное образование.

Annotation. The article reviewed the scientific literature, examined conceptual apparatus, and its comparison of classical and educational marketing. Describes ways to meet the educational needs of the system of postgraduate education.

Keywords: classical marketing, marketing education, educational needs, post-graduate education.

nadoest.com

Перспективчик - Імідж сучасного педагога

ІМІДЖ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА

                                   Якщо ти думаєш на рік вперед - посади насіння,

                                  Якщо ти думаєш на десятиріччя вперед -  посади дерево,

                                  Якщо ти думаєш на століття вперед – виховай людину!

   Думати на «століття вперед» - основна професійна лінія вчителя. Саме в його руках майбутнє конкретної людини й держави в цілому. Від того, яким буде вчитель в очах свої учнів, від його іміджу, - залежить дуже багато. Учитель – це образ, який залишається у пам’яті дитини назавжди. «Добрий він, чи поганий», - це завжди той, хто завжди знаходиться під пильним поглядом батьків та дітей.

   Тому інтерес до особистості вчителя – це засіб активізації інтересу до предмета. Образ педагога мусить надихати. Як би не був професійно підготовлений учитель, він просто зобов’язаний постійно вдосконалювати свої особисті якості, створюючи таким чином власний імідж.

   Нажаль, переважно учитель не  задумується про свій імідж. А даремно. Для вчителів, чия діяльність реалізується головним чином у спілкуванні з людьми, проблема іміджу має особливо важливе значення.  

  Тому що імідж – це своєрідний інструмент, що допомагає вибудовувати відносини з оточуючими, тим більше, що 85% людей будують своє перше враження на основі зовнішніх даних співрозмовника.

    Позитивний імідж – це професійні вимоги, які ставить суспільство до сучасного вчителя. Адже особистість дитини формується під впливом особистості учителя, іноді, навіть, несвідомим. Відповідно, професія накладає на людину певні обов’язки. Вчитель повинен відповідати своєму соціальному положенню, сукупності уявлень суспільства про сучасну школу та вчителя. 

   Нажаль, цілісної концепції по формуванню іміджу вчителя ще не створено. Але за останній час виросло зацікавлення до педагогічної іміджології. У цьому контексті створено базову модель стандарту діяльності педагога, що включає вісім функцій, які в свою чергу містять по чотири критерії, кожен з яких має  чотири рівні виявлення.

 Слід пам’ятати, що ми зможемо бути цікавими і корисними для своїх учнів тоді, коли знатимемо більше них. Але , звичайно, ми не завжди можемо бути поряд з ними. Тому ми повинні навчити їх самостійно добувати знання. 

  Про це розповідається у притчі. 

«Одного разу учні поцікавились у вчителя, у чому полягає його робота. Учитель посміхнувся і сказав:

-Завтра ви дізнаєтесь про це.

Наступного дня учні збиралися провести певний час біля підніжжя гори. Зупинившись на перепочинок, вирішили пообідати рисом і солоними овочами, котрі взяв із собою вчитель. Доречно замітили, що овочі учитель посолив дуже щедро, а тому незабаром учням захотілося пити. Але виявилося, що вся вода, котру вони взяли з собою, уже закінчилася. Тоді учні стали шукати джерело. Тільки вчитель сидів на місці і не приймав участі у пошуках. Не знайшовши джерела, учні повернулися назад. Тут учитель піднявся і, підійшовши до учнів, сказав:- джерело, яке ви шукаєте, знаходиться он за тим пагорбом. 

  Учні, втамувавши спрагу, повернулися до учителя, принесли води і для нього. Учитель відмовився від води, показав на посудину, яка стояла біля його ніг. Вона була майже повна.

-Чому ти не дав нам зразу напитися, якщо у тебе була вода? – здивувалися учні.

-Я виконував свою роботу, - відповів учитель. Спочаику я пробудив у вас жагу , яка  заставила вас зайнятися пошуками джерела, - так як я пробуджую у вас цікавість до знань. Потім, коли ви ролзчарувалися, я показав , де знаходиться джерело, тим самим підтримав вас. Ну, а взявши із собою побільше води, я показав вам приклад того, що бажане може бути поряд, - доречно лише завчасно потурбуватися, не дозволяючи тим самим випадковості чи збудливості впливати на ваші плани.

-Отже, головна робота вчителя полягає у тому, щоб пробуджувати жагу, підтримувати і показувати приклад ? – запитали учні.

-Ні, - відповів учитель, - головна моя робота – виховати в учня людяність і доброту – він посміхнувся і продовжив – і принесена вами вода для мене підказує мені, що свою головну роботу я поки що виконую правильно.»

    Отже, учитель – це непросто професія, а високе звання, яке багато до чого зобов’язує, заставляє відчути свою відповідальність за долю кожної дитини, котра прийшла на урок. 

    Змініть свою життєву установку (якщо вона не сприяє успіху), змініть свій імідж - і вас чекає успіх! 

Складно? 

Звичайно! Але легкої долі ніхто й не обіцяв. А тому:

Каждый выбирает для себя

Женщину, религию, дорогу.

Дьяволу служить, или пророку – 

Каждый выбирает для себя.

Каждый выбирает по себе

 Слово для любви или молитвы.

Шпагу для дуэли, меч для битвы – 

Каждый выбирает по себе.

Каждый вбирает по себе –

Щит и латы, посох и заплаты.

Меру окончательной расплаты – 

Каждый выбирает по себе.

Каждый выбирает для себя!

Выбираю тоже, как умею.

Ни к кому претензий не имею

Каждый выбирает для себя.

gemma.ucoz.ru

СКЛАДОВІ ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА

Валентина Семенченко Київ У статті піднімається питання про необхідність цілеспрямованого формування професійного іміджу майбутніх педагогів у процесі навчання у вищому навчальному закладі. Розкрито поняття та складові іміджу сучасного педагога. Ключові слова: педагог, імідж, технологія. У ХХІ ст. метою виховання сучасної молоді в усьому світі стало її духовне зростання, моральне становлення, культурне збагачення. Пріоритетним завданням сучасної освіти є заміна світоглядної місії школи, як школи знання і поінформованості на школу культури і духовності [4, 189]. Такий підхід стосується і навчально-виховного процесу у вищій школі. Враховуючи той факт, що особистість формується лише у взаємодії з іншою особистістю, а також те, що центральною фігурою в школі є педагог, підвищуються вимоги до його особистих якостей, професійної компетентності та конкурентоспроможності на ринку праці. Реалії сьогодення свідчать, що імідж професії педагога нині знаходиться чи не найнижчому щаблі серед загального переліку професій. Дане явище має соціальні причини і одна з них - спрощене розуміння, а відповідно і формування іміджу сучасного педагога. Даної проблеми торкались у своїх дослідженнях педагоги і психологи - Б. Ананьєв, П. Анохін, Г. Бєлєнька, Н. Гузій, П. Гуревич, І. Зязюн, А. Кононенко, Л. Мітіна, Е. Петрова, С. Рубінштейн, Б. Ушаков, В. Шепель та інші. Проте теоретичні положення, виведені дослідниками, не були достатньо використані для розробки методик формування професійного іміджу сучасного педагога в період навчання. Метою даної статті є характеристика поняття «педагогічний імідж» та розкриття його складових у пріоритетній послідовності. Завдання полягають у актуалізації питання та конкретизації складових компонентів іміджу педагога ХХІ ст. Поняття «імідж» в останні роки міцно закріпилося у словнику сучасної людини. У перекладі з англійської, слово «імідж» дослівно означає «образ, уявлення», або зовнішній образ, створений суб’єктом з метою викликати конкретне враження, думку ставлення до навколишнього [7]. Більшість довідникових видань розкривають зміст поняття «імідж», трактуючи його як цілеспрямований образ, набір визначених якостей, що асоціюються у людей з певною індивідуальністю, або уявним образом чогось раніше невідомого, конкретного чи абстрактного. Найчастіше поняття «імідж» розшифровується як закріплений у масовій свідомості образ, що має характер емоційно забарвленого стереотипу кого-небудь або чого-небудь. Наприкінці ХХ ст. дане поняття стало предметом суспільної уваги і наукового аналізу. Праця В. Шепель «Іміджелогія та секрети особистої привабливості» (1994) поклала початок процесу глибокого вивчення поняття і сутності іміджу, а також дала поштовх для розвитку нової галузі наукового дослідження - іміджелогії, а у сфері професійної підготовки фахівців - започаткуванню нової спеціальності - іміджмейкера. У побутовому розумінні слово «імідж» використовується по відношенню до людини у двох вимірах: зовнішньому і внутрішньому. Перший описує зовнішні характеристики і вигляд людини, другий - внутрішні характеристики, з яких формується її репутація. Ці дві часини складають єдине ціле, тому можна сказати, що імідж - це цілісний образ особистості, що об’єднує її зовнішні та внутрішні характеристики. Дослідженню специфіки іміджу вчителя присвячені роботи Л. Мітіної, яка виділила у його структурі зовнішні, процесуальні і внутрішні компоненти. До зовнішньої складової нею були віднесені: міміка, жести, тембр і сила голосу, одяг, хода, манери. Ми погоджуємось з її думкою про те, що зовнішній вигляд викладача може створити робочий, або неробочий настрій в учнів, допомагати чи заважати в роботі, полегшувати чи утруднювати спілкування вчителя з учнями. Процесуальна складова іміджу простежується в процесі спілкування і визначається такими показниками як: професіоналізм, емоційність, виразність та пластичність мовлення. Внутрішній компонент характеризує внутрішній світ людини, його духовний та інтелектуальний розвиток, цінності та інтереси. У суспільній свідомості склався усталений імідж професії педагога, в якому узагальнені найбільш типові характеристики вчителя, що закріплені у вигляді образу-стереотипу. На його основі складались професіограми (опис якостей чи характеристик) ідеального вчителя. Вони змінювались із зміною суспільства і тих цінностей, що сповідувались його членами. Імідж педагога є інтегральною характеристикою, що включає в себе сукупність зовнішніх і внутрішніх особистісних (індивідуальних), а також професійних якостей педагога та забезпечує ефективність його педагогічної діяльності. Зауважимо, що на педагога дивляться уважно. Образ вчителя зберігається у пам’яті його учнів у самих яскравих зовнішніх характеристиках. У багатьох випадках саме феномен першого сприйняття може визначити подальший напрям розвитку взаємодії педагога з іншими людьми (учнями, батьками, колегами). На його основі формується стійкий стереотип образу педагога: вихователя, вчителя, викладача вищої школи, що має стійкий вплив на всіх учасників педагогічної взаємодії. Отже, імідж педагога є важливим фактором успішності його професійної діяльності. Тому майбутні педагоги мають володіти стратегією і тактикою самопрезентації як запорукою подальшої позитивної співпраці. За даними проведених досліджень 85 % людей будують своє перше уявлення про людину на основі вражень, отриманих від її зовнішнього вигляду. Тому готуючи майбутніх педагогів до професійної діяльності, необхідно надати їм необхідні знання про значення та складові педагогічного іміджу, навчити цілеспрямовано будувати його. Індивідуальний імідж педагога є проекцією його особистості на людей та події, що відбуваються у соціумі, об’єкти та явища оточуючої дійсності. Він впливає на суб’єктів взаємодії через систему символів, що у зашифрованому вигляді відбивають основні психологічні особливості педагога (уважність, емоційний стан, рівень тривожності, рефлексії тощо). Символи проявляють себе на рівні елементарних зовнішніх проявів: постави, мови, міміки, зосередженості та виразності погляду, інтонації та тембру голосу. Кожний педагог має притаманні лише йому індивідуальні особливості іміджу, що підкреслюють його унікальність, проте існують і узагальнені, типологічні риси педагогічного іміджу, оскільки в ньому перетинаються декілька видів символів («я-символи», «ми-символи», «макросимволи»). «Я-символи» несуть інформацію про сприйняття особистістю вчителя самого себе, можуть допомогти іншим охарактеризувати його як людину привабливу або непривабливу, рішучу або нерішучу, впевнену в собі або самовпевнену, наполегливу або ні, уважну або неуважну, толерантну по відношенню до інших або ні тощо. Індивідуальний імідж педагога будується здебільшого під його власним впливом, на основі системи особистісних цінностей і загальної культури. Проте до певної міри він залежить від мікроклімату у колективі та стилю керівництва ним. Для зміни даної групи символів необхідні вольові зусилля самої особистості, наполеглива робота над собою. «Ми-символи» відповідають за дотримання корпоративних норм і є узагальненими характеристиками групи (у даному випадку - корпорації педагогів). Вони відтворюють історично усталені й закріпленні поколіннями педагогів норми і правила поведінки вчителя, що виявляються через такі якості як любов до дітей, широка ерудованість, стриманість, скромність, орієнтованість на виправлення негативних ситуацій, налаштованість на внутрішній світ дитини тощо. „Макросимволи” свідчать про рівень розвитку науки, виробництва та суспільних відносин у державі. Їхніми проявами є концептуальні засади побудови навчально-виховного процесу, вміння педагога користуватись засобами навчання, в тому числі і технічними, стиль спілкування та принципи побудови взаємодії з усіма учасниками навчального процесу. Педагогічний імідж виконує конкретні функції, насамперед - функцію психологічного захисту, що надає педагогу, можливість приховати певні особисті недоліки, позбутися тривожності, оптимізувати свою поведінку для забезпечення максимального позитивного впливу на інших. Іншою, не менш важливою, є функція соціального тренінгу, що дозволяє педагогу здійснювати корекцію власної поведінки та адаптуватися до соціальних умов. Окремо можна виділити і функцію символьного впізнання, що забезпечує колегам зручність у спілкуванні, а для інших членів суспільства є стимулом для обміну та отримання інформації, що стосується питань навчання і виховання. Найбільш значущими складовими іміджу є символи, що зафіксовані в одязі, мовленні, манерах та організації простору. Тому на них треба спинитися більш детально. Одяг педагога є свідченням його статусу, тому має викликати повагу. Стиль одягу краще обрати діловий. Найбільше підійде вчителю респектабельний костюм, у якому поєднується не більш 3-ох кольорів. Він має бути зручним, стильним, відповідати сучасним тенденціям ділової моди. Педагог повинен почуватися в ньому комфортно, проте це почуття не приходить водночас і молоді інколи доводиться вчитися вмінню носити діловий костюм. Вибираючи кольори костюму краще уникати чорного, оскільки він навіює сум, коричневого, яскравих червоного та жовтого. У манері вдягатися чітко прослідковується правило: красиво виглядати - означає виявляти повагу до оточуючих людей. Мовлення педагога є одним із складових його іміджу. Мова педагога - взірець для наслідування, тому, насамперед, вона повинна бути правильною (чистою) і красивою. Красу мови складає її словниковий запас, художнє багатство, простота та чіткість висловлювань, доцільність та коректність, насиченість позитивними емоціями тощо. Успішність педагогічної комунікації залежить від здатності вчителя долати різні бар’єри спілкування, вибирати ефективні рольові позиції. Важливим для вчителя є почуття гумору і вміння за його допомогою знімати напругу у спілкуванні. Рівень комунікативної культури вчителя визначається мірою емпатійності, діалогічності, суб’єктивності, індикатором тут виступає володіння елементами педагогічної техніки, її вербальними і невербальними засобами. Манера поведінки та спілкування повною мірою характеризує внутрішній світ людини, її культуру, моральні та естетичні еталони. Поведінка вчителя має бути адекватною ситуації, виваженою, позитивно орієнтованою, діловою, довірливою. У цій царині також слід розглянути такі складові як постава, рухи, посмішка, стиль взаємодії з оточуючими. Постава вчителя свідчить про його внутрішній стан і тому для неї має бути характерною прямота, впевненість, стриманість в рухах та відкритість. Засобом налагодження стосунків виступає посмішка. Вона наче сигналізує співрозмовникам: «Я - Ваш друг, однодумець, з важливих для Вас питань, справ». Добрий, приємний вигляд обличчя, легка усмішка мимоволі притягують людей. З усміхненими людьми легше спілкуватися, встановлювати взаємодію. Щодо взаємодії, то у поведінці вчителя може бути присутнім і певний авторитаризм, якщо він виправданий ситуацією. Але здебільшого сучасний вчитель має бути готовим до партнерської взаємодії з учнями на основі спільних ідей та інтересів. Характерними рисами партнерської взаємодії виступають підпорядкованість меті діяльності, довіра, відкритість та свобода вибору, об’єктивність оцінки. Організація простору, можливо, найбільш яскраво характеризує представників педагогічної професії. У цьому просторі, як правило, все чітко і функціонально обґрунтовано, діяльність організована, кожна річ має своє місце. Простота, доцільність, естетика оформлення, порядок та планомірність - характерні риси часопростору педагога. І хоча для нього характерні і творчі зміни, і певна спонтанність, базою їх існування виступають гармонія і порядок. Технологію побудови педагогічного іміджу можна уявити як систему послідовних етапів створення обраного образу: I етап: створення імітаційного ескізу образу, який виникає в уяві на основі спостережень, вивчення літературних джерел, поглядів та суджень інших людей. II етап: побудова рольового образу і поступове оволодіння ним на основі закономірностей та рекомендацій театральної педагогіки, практичне вживання вчителя зі уявний образ. III етап: виникнення правдивого «життєвого» образу, відповідно до уявної моделі, злиття особистості вчителя із створеним образом, який починає існувати як реальність. Оскільки педагогічний імідж не формується спонтанно, у вищих педагогічних навчальних закладах необхідно забезпечити умови для набуття студентами теоретичних знань з даного питання та послідовного формування власного педагогічного іміджу в умовах лабораторних занять, тренінгів, педагогічної практики. Високий індивідуальний імідж сучасного педагога в змозі забезпечити успішність професійної діяльності, а також позитивно вплинути на імідж професії в цілому. Література: 1. Гузій Н. В. Педагогічний імідж і професійна культура вчителя // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. - К.: НПУ, 1997. - С. 28-31. 2. Зінченко В. Імідж учителя, або технологія одягу // Відкритий урок: Розробки. Технології. Досвід. - 2GG8. - № 4. - С. 85-86. 3. Пенькова О. Проблема іміджу: соціокультурний і психолого-педагогічний аспекти // Рідна школа. - 2GG2. - № 6. - С. 47-48. 4. Подоляк Л. Г., Юрченко В. І. Психологія вищої школи. - К.: Каравела, 2GG8. - 352 с. 5. Попова Л. Імідж сучасного педагога // Відкритий урок: Розробки. Технології. Досвід. - 2GG8. - № 3. - С. 41. 6. Психолого-педагогічні аспекти реалізації сучасних методів навчання у вищій школі: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2GG7. - С. 5G-55. 7. Соціологічний енциклопедичний словник. - К., 2GG6. 8. Яковлева С. Имидж учителя: каким ему быть? О стиле педагогических отношений с учащимися / / Дайджест педагогічних ідей та технологій. Школа-парк. - 2GG2. - № 4. - С. 87-91. В статье поднимается вопрос о необходимости целенаправленного формирования профессионального имиджа будущих учителей в процессе их обучения в высшем учебном заведении. Раскрыто понятие и составляющие имиджа современного педагога. Ключевые слова: педагог, имидж, технология. In article the question on necessity of purposeful formation of professional image at the future teachers in the course of their training in a higher educational institution is brought up. The concept and components of image of the modern teacher is opened. Key words: the teacher, image, technology. < Предыдущая Следующая >

www.stattionline.org.ua

Надруковано в журналі «Імідж сучасного педагога»

Надруковано в журналі «Імідж сучасного педагога»

Рябова. З. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти / Зоя Рябова // Імідж сучасного педагога. 2010. – № 9(108). – С.9-12.

УДК 37.018.46

Рябова Зоя Вікторівна,

канд. пед. н., доцент Теоретичні аспекти маркетингової діяльності

в системі післядипломної освіти Виклики сьогодення потребують від системи освіти створення умов для розвитку людського (інтелектуального) потенціалу, що є вирішальним фактором забезпечення її якості, доступності та ефективності діяльності. У зв’язку з цим, система освіти буде розвиватися в необхідному напрямі тільки тоді, коли вивчатиме попит і пропозиції на освітні послуги (продукти) і буде орієнтована на вивчення запитів споживачів освітніх послуг та стану їх задоволення.

Процес управління в системі післядипломної педагогічної освіти є невід’ємною складовою управління соціальними системами, і з наукової точки зору його можна визначити як цілеспрямовану взаємодію керованої та керуючої системи щодо регулювання освітнього процесу з метою переведення його на більш високий рівень розвитку.

Ураховуючи, що функціонування соціальної системи відбувається в умовах постійних змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, управління такою системою повинно реагувати на ці зміни та своєчасно забезпечувати її перебудову.

За формою – це процес об’єктивного інформування сторін про освітню систему, її суб’єктів, що забезпечує відкритість системи освіти та сприяє прийняттю на цій основі управлінського рішення для прогнозування політики подальшої діяльності. Ефективність управлінських рішень цілком залежить від застосування ефективного механізму відстеження, урахування та управління змінами, визначення задоволеності споживачів і формування їх запитів.

Застосування цього механізму здійснюється за допомогою отримання навчальними закладами взагалі, та закладами системи післядипломної освіти зокрема, маркетингової інформації в результаті проведення відповідної діяльності.

Метою даної статті є описання теоретичних аспектів здійснення маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти для визначення її необхідності та забезпечення доступності.

Розкриємо теоретичні аспекти маркетингової діяльності. Для цього визначимося з термінологією. За підрахунками провідних викладачів-економістів на сьогодні існує понад 500 визначень поняття «маркетинг». Ураховуючи це, ми спробуємо визначити основні характеристики даного поняття, спираючись на словники і класичні роботи таких авторів, як Г. Армстронг, Б. Берман, В. Вонг, П. Друкер, Дж. Еванс, Ф. Котлер, Р. Моррис, Ф. Махлуп, Ел Райс, Дж. Сондерс, Дж. Траут та ін.

Сучасний економічний словник визначає, що це широка за своїм спектром діяльність у сфері ринку товарів, послуг, цінних паперів, яка здійснюється з метою стимулювання збуту товарів, розвитку та прискорення обміну, в ім’я кращого задоволення потреб й отримання прибутку [19]. Словник з економіки та фінансів дає тлумачення маркетингу в широкому сенсі як філософії управління, згідно з якою здійснюється вирішення проблем споживачів шляхом ефективного задоволення їхніх запитів, веде до успіху організації і приносить користь суспільству [18].

У класичних роботах, наприклад Ф. Котлера та ін., маркетинг розглядається як вид людської діяльності, яка спрямована на задоволення потреб і запитів за допомогою обміну [7, с.29; 8]. Пітер Друкер визначає основне завдання маркетингу як зведення до мінімуму зусиль зі збуту, маркетинг повинен створювати готового до покупки споживача [3]. Маркетинг, за Дж. Евансом та Б. Берман,   це передбачення, управління і задоволення попиту на товари, послуги, організації, території та ідеї за допомогою обміну [13]. Ел Райс та Дж. Траут вважають, що класичне визначення маркетингу змушує вірити, що мета його полягає у задоволенні потреб і запитів споживачів [17].

Взагалі сутнісною ознакою маркетингу, як одного з виду людської діяльності та соціального процесу, за роботами класиків маркетингу, є задоволення потреб, запитів і бажань індивідуумів і організацій. Таким чином, маркетинг орієнтований на вивчення задоволення запитів та потреб.

Розглядаючи маркетинг, необхідно зазначити, що існують п’ять його концепцій [2;7;10]. За Ф. Котлером, концепція маркетингу – це ствердження, що запорукою досягнення цілей організації є визначення запитів і потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і більш продуктивними, ніж у конкурентів, способами [7, с.48].

До концепцій маркетингу відносяться: концепція вдосконалення виробництва – орієнтована на споживачів, які надають перевагу дешевим і доступним для придбання товарам; концепція вдосконалення товару – передбачає постійне і всебічне підвищення якості товару й розрахована на споживачів, які готові платити високу ціну за високу якість товару; концепція інтенсифікації збутових зусиль – передбачає, що споживачі не купуватимуть товари фірми в достатній кількості, якщо вона не докладе додаткових зусиль у сфері стимулювання збуту; концепція маркетингу – запорукою досягнення мети фірми є визначення потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності; концепція соціально-етичного маркетингу передбачає, що засобом досягнення мети фірми є визначення незадоволених потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності їх продуктивніше, ніж конкуренти, з одночасним збереженням або зміцненням добробуту споживача та суспільства в цілому.

Проаналізувавши вищезазначені концепції, можна стверджувати, що в основу класичного маркетингу закладено вирішення основного протиріччя між тими, хто надає (виробляє) послуги (товари), та тими, хто їх споживає (купує), і приведення у відповідність їх суперечливих інтересів. Це є суто економічними, ринковими відносинами. Основне завдання – виявлення потреб споживача та їх задоволення.

Отже, під маркетингом, із позицій економіки, розуміється людська діяльність, спрямована на вивчення та задоволення будь-яких попитів споживачів на основі обміну та отримання прибутку. Отже, класичний підхід до визначення маркетингу – як до процесу, соціального процесу, певної філософії управління, що спрямована на задоволення попередньо визначених потреб і запитів споживачів та їх прогнозування у майбутньому.

Сьогодні маркетинг починає інтенсивно проникати в систему освіти, у тому числі й післядипломної. Розпочинається формування та розвиток концепції освітнього (педагогічного) маркетингу на основі практики діяльності навчальних закладів.

Використання маркетингу в освіті розглядається в роботах таких авторів як Б. Братаніч, М. Волкова, Є. Голубков, М. Звєздова, Г. Міщенко, І. Мороз, Т. Оболенська, О. Панкрухин, П. Третьяков та ін.

Б. Братаніч розглядає маркетинг в освіті як об’єкт філософського аналізу і визначає його як поєднання механізмів регулювання освітнього ринку; ринкових комунікацій, що об’єднує виробників та споживачів освітніх послуг; системи цінностей, що надає діяльності освітнього ринку соціальної орієнтації [1].

У дисертаційному дослідженні Т. Оболенської стверджується та обґрунтовується, що маркетинг у сфері освіти формує особливі відносини з кінцевим споживачем особистістю, сприяє упорядкуванню її розвитку, активізує потреби в освітніх послугах у цілому і цим сприяє нарощуванню інтелектуального потенціалу держави [12]. Тобто маркетинг в освіті, за твердженням ученої, має соціально-відповідальний характер.

За І. Морозом, під маркетингом у сфері освіти розуміється особливий вид ринкової діяльності, який спрямований на задоволення потреб і запитів населення перш за все в освітніх послугах [11].

У книзі «Педагогічний маркетинг» за науковою редакцією П. Третьякова маркетинг розглядається як діяльність, яка спрямована на вивчення запитів та пропозицій [15].

Провідним положенням у дослідженнях вищезазначених науковців є обґрунтування доцільності та необхідності використання маркетингових досліджень у системі освіти (у тому числі й післядипломній педагогічній освіті), що забезпечить узгодження сучасних вимог держави, педагогічної теорії та практики й потреб споживачів освітніх послуг.

Ми повністю підтримуємо точку зору Б. Братаніча, що для системи освіти маркетинг має принципове значення насамперед у двох аспектах: формування критеріїв соціальної та індивідуальної цінності освіти в контексті соціокультурних характеристик інформаційного суспільства (визначення ціннісних параметрів якісної освіти) і забезпечення зростання ролі освіти як соціальної цінності в системі його ціннісних пріоритетів [1, с.8].

Спираючись на роботи О. Панкрухина та інших науковців, можна виділити, що головною відмінністю освітнього маркетингу від класичного є те, що в його основу покладено формування та реалізацію стратегії прирощення цінності людини [14]. Це є суто соціальними відносинами. Основне завдання маркетингу в освіті – формування цінності людини та задоволення її потреби в розвитку.

Таким чином, під маркетингом в освіті ми будемо розуміти діяльність, спрямовану на вивчення запитів і пропозицій споживачів та їх формування у майбутньому на основі надання і отримання освітніх послуг із метою розвитку особистості споживача та піднесення освіти як соціальної цінності.

Основні порівняльні характеристики класичного та освітнього маркетингу наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні порівняльні характеристики класичного та освітнього маркетингу

Поняття Характеристики	Класичний маркетинг	Освітній маркетинг
Сутність	людська діяльність на основі обміну товару	людська діяльність на основі надання і отримання освітніх послуг
Завдання	вивчення будь-яких запитів і попитів споживачів для їх задоволення та отримання прибутку, прогнозування майбутніх попитів	вивчення і формування запитів та пропозицій споживачів для піднесення цінності людини і задоволення її потреби в соціальному розвитку
Відносини	економічні	соціальні
Результат	отримання прибутку	сформованість ставлення до освіти як до соціальної цінності, розвиток людського потенціалу

Отже, спільною рисою є орієнтація на споживача та задоволення його потреб, а сутнісними відмінностями класичного маркетингу від освітнього є, по-перше, характер відносин: у першому випадку – економічні, у другому – соціальні; по-друге, завдання класичного маркетингу   отримання прибутку, а освітній маркетинг спрямований на розвиток людського потенціалу.

Основні поняття у маркетингу: нужда, потреби, попит, товар, обмін, угода і ринок (Рис.1.).

Рис1. Поняття маркетингу та їх взаємозв’язок

За словником, нужда   це потреба в чому-небудь: необхідність, що вимагає першочергового задоволення; потреби – це необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; попит – це потреба, що підкріплена платоспроможністю споживача; товар – це все, що призначено для задоволення певної потреби споживача й запропоновано на ринку для продажу; обмін   дія за значенням обмінювати i обмінюватися для задоволення потреб; угода – взаємна домовленість про що-небудь; ринок   сфера товарного обміну [4; 19]. Провідним, системоутворюючим поняттям маркетингу виступає поняття «потреби».

У даній статті розглянемо сутнісні характеристики та види потреб споживачів як основного об’єкта маркетингу.

Загальновідомо, що потреби є об’єктивними умовами існування людини. Розвиваючись, людина формує свої потреби, здібності, суспільні відносини. Сьогодні існує багато розробок щодо класифікацій потреб людини. У науковій літературі наведено багато їх класифікацій. Ми будемо спиратися на класифікацію потреб за суб’єктами. За нею потреби поділяються на:

• індивідуальні, колективні та суспільні;
• потреби домогосподарств, підприємств та держави як окремих суб’єктів економіки.

Але найбільшу відомість і практично всесвітню популярність стосовно потреб особистості має класифікація Абрахама Маслоу. У ній виділено п’ять груп потреб: фізіологічні потреби, самозбереження, або безпеки, причетності (до колективу, суспільства), визнання і самореалізації (самовираження). Дані групи складають ієрархічну структуру, яку зображують у вигляді піраміди. Передбачається, що потреби задовольняються послідовно в тому порядку, у якому вони перераховані [4; 7; 14].

У роботах науковців, присвячених маркетингу в системі освіти, прийнято спиратися на класифікацію освітніх потреб, що розроблена О. Панкрухиним, на основі класифікації потреб А. Маслоу. Автор за суб’єктами виділив п’ять груп потреб. Індивідуальні (колективні, суспільні) потреби: перша група – отримання освіти для виживання, для того щоб заробити, отримати необхідні кошти для задоволення фізіологічних потреб особистості; друга група   отримання гарантій безпеки, захищеності особистості від можливих загроз у майбутньому; третя   потреба належати, бути прийнятим у члени значущої для особистості групи, кола людей; четверта   група потреб у визнанні та повазі власної компетентності з боку оточуючих, у самоповазі; п’ята   група потреб в реалізації своїх можливостей і зростанні як особистості, що пов’язано з необхідністю зрозуміти і пізнати себе, вийти на можливості саморозвитку, управління собою відповідно до певних пріоритетів [14]. Аналогічну класифікацію О. Панкрухин розробив і для потреб навчальних закладів системи освіти як окремих суб’єктів економіки.

Аналізуючи дані класифікації, можна стверджувати, що маркетинг у системі післядипломної освіти спрямований на задоволення четвертої та п’ятої групи потреб. Це пов’язано з тим, що, відповідно до Концепції розвитку, метою післядипломної освіти в Україні є задоволення індивідуальних потреб громадян в особистісному та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства [5].

У цьому розумінні, необхідно зазначити, що завданням навчального закладу в умовах ринкової економіки є виявлення та задоволення освітніх потреб споживачів, які задовольняються за допомогою надання освітніх послуг/

Освітні послуги в основному спрямовані на реалізацію місії навчального закладу [6;9;16]. Спираючись на роботи науковців, можна стверджувати, що навчальні заклади надають комплекс освітніх послуг, який спрямований на задоволення потреб споживачів, що пов’язані зі зміною їх освітнього рівня чи професійної підготовки і забезпечені ресурсами цього навчального закладу [15, с.51]. Цей комплекс послуг називають освітньою програмою, яка одночасно і є продуктом навчального закладу.

На створення продукту навчального закладу (освітню програму) великий вплив здійснюють маркетингові складові, серед яких є маркетингове середовище: внутрішнє та зовнішнє.

Таким чином, для якісного задоволення освітніх потреб споживачів у системі післядипломної освіти необхідно застосувати певні маркетингові підходи (Рис. 2).

Рис.2. Елементи маркетингової стратегії діяльності ІППО

Аналізуючи наведений Рис. 2, можна зробити висновок, що пріоритетним завданням маркетингу є координація діяльності та використання інформації про зовнішнє і внутрішнє середовище з метою задоволення освітніх потреб споживачів.

Як підсумкове зазначимо, що маркетинг в освіті тільки розпочав своє становлення. Основною відмінністю освітнього маркетингу від класичного (економічного) є те, що його метою є розвиток особистості споживача та піднесення освіти як соціальної цінності.

У наступних статтях ми детальніше розглянемо маркетингову стратегію діяльності ІППО, розробку маркетингової програми та розробку маркетингового комплексу як специфічного набору маркетингових змінних, які інститут використовує для своїх цілей у визначеному сегменті ринку.

Список використаних джерел

1. Братаніч Б. В. Маркетинг в освіті як предмет філософського аналізу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософських наук: 09.00.10 – «філософія освіти» / Борис Володимирович Братаніч. – К.: Інститут вищої освіти АПН України, 2006. – 20 с.
2. Бутенко Н. В. Основи маркетингу [підручник] / Н. В. Бутенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://books.efaculty.kiev.ua/ mrk/3/t1/2.htm
3. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / П.Ф.Друкер. – М.: Book Chamber International, 1992. – 350 c.
4. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура. Закон зростання потреб та механізм його дії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vybory2002.kiev.ua/?p=10
5. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua
6. Королькова Е. М. Организация маркетинга на предприятии. [Учебное пособие] / Е. М. Королькова. – Тамбов: Издательство Там. гос. техн. ун-та, 2001. – 148 с.
7. Котлер Ф. Основы маркетинга. Краткий курс. Пер. с англ. / Ф. Котлер.   М.: Издательский дом «Вильяме», 2007. — 656 с.
8. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер. с англ.   2-е европ. изд / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг. – М.: Издательский дом «Вильямс», 1998. – 1056 с.
9. Литвинова Н. П. Маркетинг образовательных услуг / Н. П. Литвинова, Е. Н. Подшибякина, В. В. Шереметова.   Санкт-Петербург: Издательство ТИСБИ, 2002. – 62 с.
10. Маркетинг. [Учебное пособие] / О. В. Воронкова, К. В. Завражина, Р. Р. Толстяков и др.; под общ. ред. О. В. Воронковой. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2009. – 120 с.
11. Мороз І. В. Менеджмент і маркетинг в освіті. [Навчально-методичний посібник] / І. В. Мороз. – К.: Освіта України, 2009. – 192 с.
12. Оболенська Т.Є. Маркетинг у сфері освітніх послуг : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економічних наук: 08.06.02 – «підприємництво, менеджмент та маркетинг» / Оболенська Тетяна Євгеніївна.   Харківський державний економічний університет, 2002.   33 с.
13. Определения маркетинга. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zhalevich.com/content/ view/111/96/
14. Панкрухин А. П. Маркетинг образовательних услуг. / А. П.Панкрухин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mou.marketologi.ru/
15. Педагогический маркетинг в управлении развитием образовательных систем / П. И. Третьяков, С. И. Захаренков, М. В. Туберозова, Н. А. Шарай. – М.: Издательство УЦ «Перспектива», 2010. – 232 с.
16. Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол. Т. Біленко (головний редактор), В.Скотний, В.Здоровенко та ін. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2007. – Випуск дев’ятнадцятий. Філософія. – 144 с.
17. Райс Эл. Маркетинговые войны / Райс Эл, Траут Джек. – СПб: ЗАО Издательство «Питер», 2000. – 256 с.
18. Словарь экономики и финансов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://slovari.yandex.ru
19. Современный экономический словарь. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economic-enc.net/word/marketing-2678.html

Теоретичні аспекти маркетингової діяльності

в системі післядипломної освіти Теоретические аспекты маркетинговой деятельности

в системе последипломного образования The theoretical aspects of marketing activity

in the system of postgraduate education Анотація. У статті зроблено огляд наукової літератури, розглянуто понятійний апарат, наведено порівняльну характеристику класичного та освітнього маркетингу. Описано шляхи задоволення освітніх потреб у системі післядипломної освіти.

Ключові слова: класичний маркетинг, маркетинг в освіті, задоволення освітніх потреб, післядипломна освіта.

Аннотация. В статье дан обзор научной литературы, рассмотрен понятийный аппарат, наведена сравнительная характеристика классического и образовательного маркетинга. Описаны пути удовлетворения образовательных потребностей в системе последипломного образования.

Ключевые слова: классический маркетинг, маркетинг в образовании, удовлетворение образовательных потребностей, последипломное образование.

Annotation. The article reviewed the scientific literature, examined conceptual apparatus, and its comparison of classical and educational marketing. Describes ways to meet the educational needs of the system of postgraduate education.

Keywords: classical marketing, marketing education, educational needs, post-graduate education.

www.takya.ru

Надруковано в журналі «Імідж сучасного педагога»

Надруковано в журналі «Імідж сучасного педагога» Рябова. З. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти / Зоя Рябова // Імідж сучасного педагога. 2010. – № 9(108). – С.9-12. УДК 37.018.46 Рябова Зоя Вікторівна, канд. пед. н., доцент Теоретичні аспекти маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти Виклики сьогодення потребують від системи освіти створення умов для розвитку людського (інтелектуального) потенціалу, що є вирішальним фактором забезпечення її якості, доступності та ефективності діяльності. У зв’язку з цим, система освіти буде розвиватися в необхідному напрямі тільки тоді, коли вивчатиме попит і пропозиції на освітні послуги (продукти) і буде орієнтована на вивчення запитів споживачів освітніх послуг та стану їх задоволення. Процес управління в системі післядипломної педагогічної освіти є невід’ємною складовою управління соціальними системами, і з наукової точки зору його можна визначити як цілеспрямовану взаємодію керованої та керуючої системи щодо регулювання освітнього процесу з метою переведення його на більш високий рівень розвитку. Ураховуючи, що функціонування соціальної системи відбувається в умовах постійних змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, управління такою системою повинно реагувати на ці зміни та своєчасно забезпечувати її перебудову. За формою – це процес об’єктивного інформування сторін про освітню систему, її суб’єктів, що забезпечує відкритість системи освіти та сприяє прийняттю на цій основі управлінського рішення для прогнозування політики подальшої діяльності. Ефективність управлінських рішень цілком залежить від застосування ефективного механізму відстеження, урахування та управління змінами, визначення задоволеності споживачів і формування їх запитів. Застосування цього механізму здійснюється за допомогою отримання навчальними закладами взагалі, та закладами системи післядипломної освіти зокрема, маркетингової інформації в результаті проведення відповідної діяльності. ^ є описання теоретичних аспектів здійснення маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти для визначення її необхідності та забезпечення доступності. Розкриємо теоретичні аспекти маркетингової діяльності. Для цього визначимося з термінологією. За підрахунками провідних викладачів-економістів на сьогодні існує понад 500 визначень поняття «маркетинг». Ураховуючи це, ми спробуємо визначити основні характеристики даного поняття, спираючись на словники і класичні роботи таких авторів, як Г. Армстронг, Б. Берман, В. Вонг, П. Друкер, Дж. Еванс, Ф. Котлер, Р. Моррис, Ф. Махлуп, Ел Райс, Дж. Сондерс, Дж. Траут та ін. Сучасний економічний словник визначає, що це широка за своїм спектром діяльність у сфері ринку товарів, послуг, цінних паперів, яка здійснюється з метою стимулювання збуту товарів, розвитку та прискорення обміну, в ім’я кращого задоволення потреб й отримання прибутку [19]. Словник з економіки та фінансів дає тлумачення маркетингу в широкому сенсі як філософії управління, згідно з якою здійснюється вирішення проблем споживачів шляхом ефективного задоволення їхніх запитів, веде до успіху організації і приносить користь суспільству [18]. У класичних роботах, наприклад Ф. Котлера та ін., маркетинг розглядається як вид людської діяльності, яка спрямована на задоволення потреб і запитів за допомогою обміну [7, с.29; 8]. Пітер Друкер визначає основне завдання маркетингу як зведення до мінімуму зусиль зі збуту, маркетинг повинен створювати готового до покупки споживача [3]. Маркетинг, за Дж. Евансом та Б. Берман,   це передбачення, управління і задоволення попиту на товари, послуги, організації, території та ідеї за допомогою обміну [13]. Ел Райс та Дж. Траут вважають, що класичне визначення маркетингу змушує вірити, що мета його полягає у задоволенні потреб і запитів споживачів [17]. Взагалі сутнісною ознакою маркетингу, як одного з виду людської діяльності та соціального процесу, за роботами класиків маркетингу, є задоволення потреб, запитів і бажань індивідуумів і організацій. Таким чином, маркетинг орієнтований на вивчення задоволення запитів та потреб. Розглядаючи маркетинг, необхідно зазначити, що існують п’ять його концепцій [2;7;10]. За Ф. Котлером, концепція маркетингу – це ствердження, що запорукою досягнення цілей організації є визначення запитів і потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і більш продуктивними, ніж у конкурентів, способами [7, с.48]. До концепцій маркетингу відносяться: концепція вдосконалення виробництва – орієнтована на споживачів, які надають перевагу дешевим і доступним для придбання товарам; концепція вдосконалення товару – передбачає постійне і всебічне підвищення якості товару й розрахована на споживачів, які готові платити високу ціну за високу якість товару; концепція інтенсифікації збутових зусиль – передбачає, що споживачі не купуватимуть товари фірми в достатній кількості, якщо вона не докладе додаткових зусиль у сфері стимулювання збуту; концепція маркетингу – запорукою досягнення мети фірми є визначення потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності; концепція соціально-етичного маркетингу передбачає, що засобом досягнення мети фірми є визначення незадоволених потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності їх продуктивніше, ніж конкуренти, з одночасним збереженням або зміцненням добробуту споживача та суспільства в цілому. Проаналізувавши вищезазначені концепції, можна стверджувати, що в основу класичного маркетингу закладено вирішення основного протиріччя між тими, хто надає (виробляє) послуги (товари), та тими, хто їх споживає (купує), і приведення у відповідність їх суперечливих інтересів. Це є суто економічними, ринковими відносинами. Основне завдання – виявлення потреб споживача та їх задоволення. Отже, під маркетингом, із позицій економіки, розуміється людська діяльність, спрямована на вивчення та задоволення будь-яких попитів споживачів на основі обміну та отримання прибутку. Отже, класичний підхід до визначення маркетингу – як до процесу, соціального процесу, певної філософії управління, що спрямована на задоволення попередньо визначених потреб і запитів споживачів та їх прогнозування у майбутньому. Сьогодні маркетинг починає інтенсивно проникати в систему освіти, у тому числі й післядипломної. Розпочинається формування та розвиток концепції освітнього (педагогічного) маркетингу на основі практики діяльності навчальних закладів. Використання маркетингу в освіті розглядається в роботах таких авторів як Б. Братаніч, М. Волкова, Є. Голубков, М. Звєздова, Г. Міщенко, І. Мороз, Т. Оболенська, О. Панкрухин, П. Третьяков та ін. Б. Братаніч розглядає маркетинг в освіті як об’єкт філософського аналізу і визначає його як поєднання механізмів регулювання освітнього ринку; ринкових комунікацій, що об’єднує виробників та споживачів освітніх послуг; системи цінностей, що надає діяльності освітнього ринку соціальної орієнтації [1]. У дисертаційному дослідженні Т. Оболенської стверджується та обґрунтовується, що маркетинг у сфері освіти формує особливі відносини з кінцевим споживачем особистістю, сприяє упорядкуванню її розвитку, активізує потреби в освітніх послугах у цілому і цим сприяє нарощуванню інтелектуального потенціалу держави [12]. Тобто маркетинг в освіті, за твердженням ученої, має соціально-відповідальний характер. За І. Морозом, під маркетингом у сфері освіти розуміється особливий вид ринкової діяльності, який спрямований на задоволення потреб і запитів населення перш за все в освітніх послугах [11]. У книзі «Педагогічний маркетинг» за науковою редакцією П. Третьякова маркетинг розглядається як діяльність, яка спрямована на вивчення запитів та пропозицій [15]. Провідним положенням у дослідженнях вищезазначених науковців є обґрунтування доцільності та необхідності використання маркетингових досліджень у системі освіти (у тому числі й післядипломній педагогічній освіті), що забезпечить узгодження сучасних вимог держави, педагогічної теорії та практики й потреб споживачів освітніх послуг. Ми повністю підтримуємо точку зору Б. Братаніча, що для системи освіти маркетинг має принципове значення насамперед у двох аспектах: формування критеріїв соціальної та індивідуальної цінності освіти в контексті соціокультурних характеристик інформаційного суспільства (визначення ціннісних параметрів якісної освіти) і забезпечення зростання ролі освіти як соціальної цінності в системі його ціннісних пріоритетів [1, с.8]. Спираючись на роботи О. Панкрухина та інших науковців, можна виділити, що головною відмінністю освітнього маркетингу від класичного є те, що в його основу покладено формування та реалізацію стратегії прирощення цінності людини [14]. Це є суто соціальними відносинами. Основне завдання маркетингу в освіті – формування цінності людини та задоволення її потреби в розвитку. Таким чином, під маркетингом в освіті ми будемо розуміти діяльність, спрямовану на вивчення запитів і пропозицій споживачів та їх формування у майбутньому на основі надання і отримання освітніх послуг із метою розвитку особистості споживача та піднесення освіти як соціальної цінності. Основні порівняльні характеристики класичного та освітнього маркетингу наведено в таблиці 1. Таблиця 1 ^ Поняття Характеристики Класичний маркетинг Освітній маркетинг Сутність людська діяльність на основі обміну товару людська діяльність на основі надання і отримання освітніх послуг Завдання вивчення будь-яких запитів і попитів споживачів для їх задоволення та отримання прибутку, прогнозування майбутніх попитів вивчення і формування запитів та пропозицій споживачів для піднесення цінності людини і задоволення її потреби в соціальному розвитку Відносини економічні соціальні Результат отримання прибутку сформованість ставлення до освіти як до соціальної цінності, розвиток людського потенціалу Отже, спільною рисою є орієнтація на споживача та задоволення його потреб, а сутнісними відмінностями класичного маркетингу від освітнього є, по-перше, характер відносин: у першому випадку – економічні, у другому – соціальні; по-друге, завдання класичного маркетингу   отримання прибутку, а освітній маркетинг спрямований на розвиток людського потенціалу. Основні поняття у маркетингу: нужда, потреби, попит, товар, обмін, угода і ринок (Рис.1.). Рис1. Поняття маркетингу та їх взаємозв’язок За словником, нужда   це потреба в чому-небудь: необхідність, що вимагає першочергового задоволення; потреби – це необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; попит – це потреба, що підкріплена платоспроможністю споживача; товар – це все, що призначено для задоволення певної потреби споживача й запропоновано на ринку для продажу; обмін   дія за значенням обмінювати i обмінюватися для задоволення потреб; угода – взаємна домовленість про що-небудь; ринок   сфера товарного обміну [4; 19]. Провідним, системоутворюючим поняттям маркетингу виступає поняття «потреби». У даній статті розглянемо сутнісні характеристики та види потреб споживачів як основного об’єкта маркетингу. Загальновідомо, що потреби є об’єктивними умовами існування людини. Розвиваючись, людина формує свої потреби, здібності, суспільні відносини. Сьогодні існує багато розробок щодо класифікацій потреб людини. У науковій літературі наведено багато їх класифікацій. Ми будемо спиратися на класифікацію потреб за суб’єктами. За нею потреби поділяються на: індивідуальні, колективні та суспільні; потреби домогосподарств, підприємств та держави як окремих суб’єктів економіки. Але найбільшу відомість і практично всесвітню популярність стосовно потреб особистості має класифікація Абрахама Маслоу. У ній виділено п’ять груп потреб: фізіологічні потреби, самозбереження, або безпеки, причетності (до колективу, суспільства), визнання і самореалізації (самовираження). Дані групи складають ієрархічну структуру, яку зображують у вигляді піраміди. Передбачається, що потреби задовольняються послідовно в тому порядку, у якому вони перераховані [4; 7; 14]. У роботах науковців, присвячених маркетингу в системі освіти, прийнято спиратися на класифікацію освітніх потреб, що розроблена О. Панкрухиним, на основі класифікації потреб А. Маслоу. Автор за суб’єктами виділив п’ять груп потреб. Індивідуальні (колективні, суспільні) потреби: перша група – отримання освіти для виживання, для того щоб заробити, отримати необхідні кошти для задоволення фізіологічних потреб особистості; друга група   отримання гарантій безпеки, захищеності особистості від можливих загроз у майбутньому; третя   потреба належати, бути прийнятим у члени значущої для особистості групи, кола людей; четверта   група потреб у визнанні та повазі власної компетентності з боку оточуючих, у самоповазі; п’ята   група потреб в реалізації своїх можливостей і зростанні як особистості, що пов’язано з необхідністю зрозуміти і пізнати себе, вийти на можливості саморозвитку, управління собою відповідно до певних пріоритетів [14]. Аналогічну класифікацію О. Панкрухин розробив і для потреб навчальних закладів системи освіти як окремих суб’єктів економіки. Аналізуючи дані класифікації, можна стверджувати, що маркетинг у системі післядипломної освіти спрямований на задоволення четвертої та п’ятої групи потреб. Це пов’язано з тим, що, відповідно до Концепції розвитку, метою післядипломної освіти в Україні є задоволення індивідуальних потреб громадян в особистісному та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства [5]. У цьому розумінні, необхідно зазначити, що завданням навчального закладу в умовах ринкової економіки є виявлення та задоволення освітніх потреб споживачів, які задовольняються за допомогою надання освітніх послуг/ Освітні послуги в основному спрямовані на реалізацію місії навчального закладу [6;9;16]. Спираючись на роботи науковців, можна стверджувати, що навчальні заклади надають комплекс освітніх послуг, який спрямований на задоволення потреб споживачів, що пов’язані зі зміною їх освітнього рівня чи професійної підготовки і забезпечені ресурсами цього навчального закладу [15, с.51]. Цей комплекс послуг називають освітньою програмою, яка одночасно і є продуктом навчального закладу. На створення продукту навчального закладу (освітню програму) великий вплив здійснюють маркетингові складові, серед яких є маркетингове середовище: внутрішнє та зовнішнє. Таким чином, для якісного задоволення освітніх потреб споживачів у системі післядипломної освіти необхідно застосувати певні маркетингові підходи (Рис. 2). Рис.2. Елементи маркетингової стратегії діяльності ІППО Аналізуючи наведений Рис. 2, можна зробити висновок, що пріоритетним завданням маркетингу є координація діяльності та використання інформації про зовнішнє і внутрішнє середовище з метою задоволення освітніх потреб споживачів. Як підсумкове зазначимо, що маркетинг в освіті тільки розпочав своє становлення. Основною відмінністю освітнього маркетингу від класичного (економічного) є те, що його метою є розвиток особистості споживача та піднесення освіти як соціальної цінності. У наступних статтях ми детальніше розглянемо маркетингову стратегію діяльності ІППО, розробку маркетингової програми та розробку маркетингового комплексу як специфічного набору маркетингових змінних, які інститут використовує для своїх цілей у визначеному сегменті ринку. Список використаних джерел Братаніч Б. В. Маркетинг в освіті як предмет філософського аналізу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософських наук: 09.00.10 – «філософія освіти» / Борис Володимирович Братаніч. – К.: Інститут вищої освіти АПН України, 2006. – 20 с. Бутенко Н. В. Основи маркетингу [підручник] / Н. В. Бутенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://books.efaculty.kiev.ua/ mrk/3/t1/2.htm Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / П.Ф.Друкер. – М.: Book Chamber International, 1992. – 350 c. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура. Закон зростання потреб та механізм його дії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vybory2002.kiev.ua/?p=10 Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua Королькова Е. М. Организация маркетинга на предприятии. [Учебное пособие] / Е. М. Королькова. – Тамбов: Издательство Там. гос. техн. ун-та, 2001. – 148 с. Котлер Ф. Основы маркетинга. Краткий курс. Пер. с англ. / Ф. Котлер.   М.: Издательский дом «Вильяме», 2007. — 656 с. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер. с англ.   2-е европ. изд / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг. – М.: Издательский дом «Вильямс», 1998. – 1056 с. Литвинова Н. П. Маркетинг образовательных услуг / Н. П. Литвинова, Е. Н. Подшибякина, В. В. Шереметова.   Санкт-Петербург: Издательство ТИСБИ, 2002. – 62 с. Маркетинг. [Учебное пособие] / О. В. Воронкова, К. В. Завражина, Р. Р. Толстяков и др.; под общ. ред. О. В. Воронковой. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2009. – 120 с. Мороз І. В. Менеджмент і маркетинг в освіті. [Навчально-методичний посібник] / І. В. Мороз. – К.: Освіта України, 2009. – 192 с. Оболенська Т.Є. Маркетинг у сфері освітніх послуг : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економічних наук: 08.06.02 – «підприємництво, менеджмент та маркетинг» / Оболенська Тетяна Євгеніївна.   Харківський державний економічний університет, 2002.   33 с. Определения маркетинга. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zhalevich.com/content/ view/111/96/ Панкрухин А. П. Маркетинг образовательних услуг. / А. П.Панкрухин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mou.marketologi.ru/ Педагогический маркетинг в управлении развитием образовательных систем / П. И. Третьяков, С. И. Захаренков, М. В. Туберозова, Н. А. Шарай. – М.: Издательство УЦ «Перспектива», 2010. – 232 с. Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол. Т. Біленко (головний редактор), В.Скотний, В.Здоровенко та ін. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2007. – Випуск дев’ятнадцятий. Філософія. – 144 с. Райс Эл. Маркетинговые войны / Райс Эл, Траут Джек. – СПб: ЗАО Издательство «Питер», 2000. – 256 с. Словарь экономики и финансов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://slovari.yandex.ru Современный экономический словарь. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economic-enc.net/word/marketing-2678.html Теоретичні аспекти маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти ^ в системе последипломного образования The theoretical aspects of marketing activity in the system of postgraduate education Анотація. У статті зроблено огляд наукової літератури, розглянуто понятійний апарат, наведено порівняльну характеристику класичного та освітнього маркетингу. Описано шляхи задоволення освітніх потреб у системі післядипломної освіти. Ключові слова: класичний маркетинг, маркетинг в освіті, задоволення освітніх потреб, післядипломна освіта. Аннотация. В статье дан обзор научной литературы, рассмотрен понятийный аппарат, наведена сравнительная характеристика классического и образовательного маркетинга. Описаны пути удовлетворения образовательных потребностей в системе последипломного образования. Ключевые слова: классический маркетинг, маркетинг в образовании, удовлетворение образовательных потребностей, последипломное образование. Annotation. The article reviewed the scientific literature, examined conceptual apparatus, and its comparison of classical and educational marketing. Describes ways to meet the educational needs of the system of postgraduate education. Keywords: classical marketing, marketing education, educational needs, post-graduate education.

tvov.ru

Надруковано в журналі «Імідж сучасного педагога»

Надруковано в журналі «Імідж сучасного педагога»

Рябова. З. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти / Зоя Рябова // Імідж сучасного педагога. 2010. – № 9(108). – С.9-12.

УДК 37.018.46

Рябова Зоя Вікторівна,

канд. пед. н., доцент Теоретичні аспекти маркетингової діяльності

в системі післядипломної освіти Виклики сьогодення потребують від системи освіти створення умов для розвитку людського (інтелектуального) потенціалу, що є вирішальним фактором забезпечення її якості, доступності та ефективності діяльності. У зв’язку з цим, система освіти буде розвиватися в необхідному напрямі тільки тоді, коли вивчатиме попит і пропозиції на освітні послуги (продукти) і буде орієнтована на вивчення запитів споживачів освітніх послуг та стану їх задоволення.

Процес управління в системі післядипломної педагогічної освіти є невід’ємною складовою управління соціальними системами, і з наукової точки зору його можна визначити як цілеспрямовану взаємодію керованої та керуючої системи щодо регулювання освітнього процесу з метою переведення його на більш високий рівень розвитку.

Ураховуючи, що функціонування соціальної системи відбувається в умовах постійних змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, управління такою системою повинно реагувати на ці зміни та своєчасно забезпечувати її перебудову.

За формою – це процес об’єктивного інформування сторін про освітню систему, її суб’єктів, що забезпечує відкритість системи освіти та сприяє прийняттю на цій основі управлінського рішення для прогнозування політики подальшої діяльності. Ефективність управлінських рішень цілком залежить від застосування ефективного механізму відстеження, урахування та управління змінами, визначення задоволеності споживачів і формування їх запитів.

Застосування цього механізму здійснюється за допомогою отримання навчальними закладами взагалі, та закладами системи післядипломної освіти зокрема, маркетингової інформації в результаті проведення відповідної діяльності.

Метою даної статті є описання теоретичних аспектів здійснення маркетингової діяльності в системі післядипломної освіти для визначення її необхідності та забезпечення доступності.

Розкриємо теоретичні аспекти маркетингової діяльності. Для цього визначимося з термінологією. За підрахунками провідних викладачів-економістів на сьогодні існує понад 500 визначень поняття «маркетинг». Ураховуючи це, ми спробуємо визначити основні характеристики даного поняття, спираючись на словники і класичні роботи таких авторів, як Г. Армстронг, Б. Берман, В. Вонг, П. Друкер, Дж. Еванс, Ф. Котлер, Р. Моррис, Ф. Махлуп, Ел Райс, Дж. Сондерс, Дж. Траут та ін.

Сучасний економічний словник визначає, що це широка за своїм спектром діяльність у сфері ринку товарів, послуг, цінних паперів, яка здійснюється з метою стимулювання збуту товарів, розвитку та прискорення обміну, в ім’я кращого задоволення потреб й отримання прибутку [19]. Словник з економіки та фінансів дає тлумачення маркетингу в широкому сенсі як філософії управління, згідно з якою здійснюється вирішення проблем споживачів шляхом ефективного задоволення їхніх запитів, веде до успіху організації і приносить користь суспільству [18].

У класичних роботах, наприклад Ф. Котлера та ін., маркетинг розглядається як вид людської діяльності, яка спрямована на задоволення потреб і запитів за допомогою обміну [7, с.29; 8]. Пітер Друкер визначає основне завдання маркетингу як зведення до мінімуму зусиль зі збуту, маркетинг повинен створювати готового до покупки споживача [3]. Маркетинг, за Дж. Евансом та Б. Берман,   це передбачення, управління і задоволення попиту на товари, послуги, організації, території та ідеї за допомогою обміну [13]. Ел Райс та Дж. Траут вважають, що класичне визначення маркетингу змушує вірити, що мета його полягає у задоволенні потреб і запитів споживачів [17].

Взагалі сутнісною ознакою маркетингу, як одного з виду людської діяльності та соціального процесу, за роботами класиків маркетингу, є задоволення потреб, запитів і бажань індивідуумів і організацій. Таким чином, маркетинг орієнтований на вивчення задоволення запитів та потреб.

Розглядаючи маркетинг, необхідно зазначити, що існують п’ять його концепцій [2;7;10]. За Ф. Котлером, концепція маркетингу – це ствердження, що запорукою досягнення цілей організації є визначення запитів і потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і більш продуктивними, ніж у конкурентів, способами [7, с.48].

До концепцій маркетингу відносяться: концепція вдосконалення виробництва – орієнтована на споживачів, які надають перевагу дешевим і доступним для придбання товарам; концепція вдосконалення товару – передбачає постійне і всебічне підвищення якості товару й розрахована на споживачів, які готові платити високу ціну за високу якість товару; концепція інтенсифікації збутових зусиль – передбачає, що споживачі не купуватимуть товари фірми в достатній кількості, якщо вона не докладе додаткових зусиль у сфері стимулювання збуту; концепція маркетингу – запорукою досягнення мети фірми є визначення потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності; концепція соціально-етичного маркетингу передбачає, що засобом досягнення мети фірми є визначення незадоволених потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності їх продуктивніше, ніж конкуренти, з одночасним збереженням або зміцненням добробуту споживача та суспільства в цілому.

Проаналізувавши вищезазначені концепції, можна стверджувати, що в основу класичного маркетингу закладено вирішення основного протиріччя між тими, хто надає (виробляє) послуги (товари), та тими, хто їх споживає (купує), і приведення у відповідність їх суперечливих інтересів. Це є суто економічними, ринковими відносинами. Основне завдання – виявлення потреб споживача та їх задоволення.

Отже, під маркетингом, із позицій економіки, розуміється людська діяльність, спрямована на вивчення та задоволення будь-яких попитів споживачів на основі обміну та отримання прибутку. Отже, класичний підхід до визначення маркетингу – як до процесу, соціального процесу, певної філософії управління, що спрямована на задоволення попередньо визначених потреб і запитів споживачів та їх прогнозування у майбутньому.

Сьогодні маркетинг починає інтенсивно проникати в систему освіти, у тому числі й післядипломної. Розпочинається формування та розвиток концепції освітнього (педагогічного) маркетингу на основі практики діяльності навчальних закладів.

Використання маркетингу в освіті розглядається в роботах таких авторів як Б. Братаніч, М. Волкова, Є. Голубков, М. Звєздова, Г. Міщенко, І. Мороз, Т. Оболенська, О. Панкрухин, П. Третьяков та ін.

Б. Братаніч розглядає маркетинг в освіті як об’єкт філософського аналізу і визначає його як поєднання механізмів регулювання освітнього ринку; ринкових комунікацій, що об’єднує виробників та споживачів освітніх послуг; системи цінностей, що надає діяльності освітнього ринку соціальної орієнтації [1].

У дисертаційному дослідженні Т. Оболенської стверджується та обґрунтовується, що маркетинг у сфері освіти формує особливі відносини з кінцевим споживачем особистістю, сприяє упорядкуванню її розвитку, активізує потреби в освітніх послугах у цілому і цим сприяє нарощуванню інтелектуального потенціалу держави [12]. Тобто маркетинг в освіті, за твердженням ученої, має соціально-відповідальний характер.

За І. Морозом, під маркетингом у сфері освіти розуміється особливий вид ринкової діяльності, який спрямований на задоволення потреб і запитів населення перш за все в освітніх послугах [11].

У книзі «Педагогічний маркетинг» за науковою редакцією П. Третьякова маркетинг розглядається як діяльність, яка спрямована на вивчення запитів та пропозицій [15].

Провідним положенням у дослідженнях вищезазначених науковців є обґрунтування доцільності та необхідності використання маркетингових досліджень у системі освіти (у тому числі й післядипломній педагогічній освіті), що забезпечить узгодження сучасних вимог держави, педагогічної теорії та практики й потреб споживачів освітніх послуг.

Ми повністю підтримуємо точку зору Б. Братаніча, що для системи освіти маркетинг має принципове значення насамперед у двох аспектах: формування критеріїв соціальної та індивідуальної цінності освіти в контексті соціокультурних характеристик інформаційного суспільства (визначення ціннісних параметрів якісної освіти) і забезпечення зростання ролі освіти як соціальної цінності в системі його ціннісних пріоритетів [1, с.8].

Спираючись на роботи О. Панкрухина та інших науковців, можна виділити, що головною відмінністю освітнього маркетингу від класичного є те, що в його основу покладено формування та реалізацію стратегії прирощення цінності людини [14]. Це є суто соціальними відносинами. Основне завдання маркетингу в освіті – формування цінності людини та задоволення її потреби в розвитку.

Таким чином, під маркетингом в освіті ми будемо розуміти діяльність, спрямовану на вивчення запитів і пропозицій споживачів та їх формування у майбутньому на основі надання і отримання освітніх послуг із метою розвитку особистості споживача та піднесення освіти як соціальної цінності.

Основні порівняльні характеристики класичного та освітнього маркетингу наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні порівняльні характеристики класичного та освітнього маркетингу

Поняття Характеристики	Класичний маркетинг	Освітній маркетинг
Сутність	людська діяльність на основі обміну товару	людська діяльність на основі надання і отримання освітніх послуг
Завдання	вивчення будь-яких запитів і попитів споживачів для їх задоволення та отримання прибутку, прогнозування майбутніх попитів	вивчення і формування запитів та пропозицій споживачів для піднесення цінності людини і задоволення її потреби в соціальному розвитку
Відносини	економічні	соціальні
Результат	отримання прибутку	сформованість ставлення до освіти як до соціальної цінності, розвиток людського потенціалу

Отже, спільною рисою є орієнтація на споживача та задоволення його потреб, а сутнісними відмінностями класичного маркетингу від освітнього є, по-перше, характер відносин: у першому випадку – економічні, у другому – соціальні; по-друге, завдання класичного маркетингу   отримання прибутку, а освітній маркетинг спрямований на розвиток людського потенціалу.

Основні поняття у маркетингу: нужда, потреби, попит, товар, обмін, угода і ринок (Рис.1.).

Рис1. Поняття маркетингу та їх взаємозв’язок

За словником, нужда   це потреба в чому-небудь: необхідність, що вимагає першочергового задоволення; потреби – це необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; попит – це потреба, що підкріплена платоспроможністю споживача; товар – це все, що призначено для задоволення певної потреби споживача й запропоновано на ринку для продажу; обмін   дія за значенням обмінювати i обмінюватися для задоволення потреб; угода – взаємна домовленість про що-небудь; ринок   сфера товарного обміну [4; 19]. Провідним, системоутворюючим поняттям маркетингу виступає поняття «потреби».

У даній статті розглянемо сутнісні характеристики та види потреб споживачів як основного об’єкта маркетингу.

Загальновідомо, що потреби є об’єктивними умовами існування людини. Розвиваючись, людина формує свої потреби, здібності, суспільні відносини. Сьогодні існує багато розробок щодо класифікацій потреб людини. У науковій літературі наведено багато їх класифікацій. Ми будемо спиратися на класифікацію потреб за суб’єктами. За нею потреби поділяються на:

• індивідуальні, колективні та суспільні;
• потреби домогосподарств, підприємств та держави як окремих суб’єктів економіки.

Але найбільшу відомість і практично всесвітню популярність стосовно потреб особистості має класифікація Абрахама Маслоу. У ній виділено п’ять груп потреб: фізіологічні потреби, самозбереження, або безпеки, причетності (до колективу, суспільства), визнання і самореалізації (самовираження). Дані групи складають ієрархічну структуру, яку зображують у вигляді піраміди. Передбачається, що потреби задовольняються послідовно в тому порядку, у якому вони перераховані [4; 7; 14].

У роботах науковців, присвячених маркетингу в системі освіти, прийнято спиратися на класифікацію освітніх потреб, що розроблена О. Панкрухиним, на основі класифікації потреб А. Маслоу. Автор за суб’єктами виділив п’ять груп потреб. Індивідуальні (колективні, суспільні) потреби: перша група – отримання освіти для виживання, для того щоб заробити, отримати необхідні кошти для задоволення фізіологічних потреб особистості; друга група   отримання гарантій безпеки, захищеності особистості від можливих загроз у майбутньому; третя   потреба належати, бути прийнятим у члени значущої для особистості групи, кола людей; четверта   група потреб у визнанні та повазі власної компетентності з боку оточуючих, у самоповазі; п’ята   група потреб в реалізації своїх можливостей і зростанні як особистості, що пов’язано з необхідністю зрозуміти і пізнати себе, вийти на можливості саморозвитку, управління собою відповідно до певних пріоритетів [14]. Аналогічну класифікацію О. Панкрухин розробив і для потреб навчальних закладів системи освіти як окремих суб’єктів економіки.

Аналізуючи дані класифікації, можна стверджувати, що маркетинг у системі післядипломної освіти спрямований на задоволення четвертої та п’ятої групи потреб. Це пов’язано з тим, що, відповідно до Концепції розвитку, метою післядипломної освіти в Україні є задоволення індивідуальних потреб громадян в особистісному та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства [5].

У цьому розумінні, необхідно зазначити, що завданням навчального закладу в умовах ринкової економіки є виявлення та задоволення освітніх потреб споживачів, які задовольняються за допомогою надання освітніх послуг/

Освітні послуги в основному спрямовані на реалізацію місії навчального закладу [6;9;16]. Спираючись на роботи науковців, можна стверджувати, що навчальні заклади надають комплекс освітніх послуг, який спрямований на задоволення потреб споживачів, що пов’язані зі зміною їх освітнього рівня чи професійної підготовки і забезпечені ресурсами цього навчального закладу [15, с.51]. Цей комплекс послуг називають освітньою програмою, яка одночасно і є продуктом навчального закладу.

На створення продукту навчального закладу (освітню програму) великий вплив здійснюють маркетингові складові, серед яких є маркетингове середовище: внутрішнє та зовнішнє.

Таким чином, для якісного задоволення освітніх потреб споживачів у системі післядипломної освіти необхідно застосувати певні маркетингові підходи (Рис. 2).

Рис.2. Елементи маркетингової стратегії діяльності ІППО

Аналізуючи наведений Рис. 2, можна зробити висновок, що пріоритетним завданням маркетингу є координація діяльності та використання інформації про зовнішнє і внутрішнє середовище з метою задоволення освітніх потреб споживачів.

Як підсумкове зазначимо, що маркетинг в освіті тільки розпочав своє становлення. Основною відмінністю освітнього маркетингу від класичного (економічного) є те, що його метою є розвиток особистості споживача та піднесення освіти як соціальної цінності.

У наступних статтях ми детальніше розглянемо маркетингову стратегію діяльності ІППО, розробку маркетингової програми та розробку маркетингового комплексу як специфічного набору маркетингових змінних, які інститут використовує для своїх цілей у визначеному сегменті ринку.

Список використаних джерел

1. Братаніч Б. В. Маркетинг в освіті як предмет філософського аналізу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософських наук: 09.00.10 – «філософія освіти» / Борис Володимирович Братаніч. – К.: Інститут вищої освіти АПН України, 2006. – 20 с.
2. Бутенко Н. В. Основи маркетингу [підручник] / Н. В. Бутенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://books.efaculty.kiev.ua/ mrk/3/t1/2.htm
3. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / П.Ф.Друкер. – М.: Book Chamber International, 1992. – 350 c.
4. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура. Закон зростання потреб та механізм його дії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vybory2002.kiev.ua/?p=10
5. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua
6. Королькова Е. М. Организация маркетинга на предприятии. [Учебное пособие] / Е. М. Королькова. – Тамбов: Издательство Там. гос. техн. ун-та, 2001. – 148 с.
7. Котлер Ф. Основы маркетинга. Краткий курс. Пер. с англ. / Ф. Котлер.   М.: Издательский дом «Вильяме», 2007. — 656 с.
8. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер. с англ.   2-е европ. изд / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг. – М.: Издательский дом «Вильямс», 1998. – 1056 с.
9. Литвинова Н. П. Маркетинг образовательных услуг / Н. П. Литвинова, Е. Н. Подшибякина, В. В. Шереметова.   Санкт-Петербург: Издательство ТИСБИ, 2002. – 62 с.
10. Маркетинг. [Учебное пособие] / О. В. Воронкова, К. В. Завражина, Р. Р. Толстяков и др.; под общ. ред. О. В. Воронковой. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2009. – 120 с.
11. Мороз І. В. Менеджмент і маркетинг в освіті. [Навчально-методичний посібник] / І. В. Мороз. – К.: Освіта України, 2009. – 192 с.
12. Оболенська Т.Є. Маркетинг у сфері освітніх послуг : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економічних наук: 08.06.02 – «підприємництво, менеджмент та маркетинг» / Оболенська Тетяна Євгеніївна.   Харківський державний економічний університет, 2002.   33 с.
13. Определения маркетинга. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zhalevich.com/content/ view/111/96/
14. Панкрухин А. П. Маркетинг образовательних услуг. / А. П.Панкрухин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mou.marketologi.ru/
15. Педагогический маркетинг в управлении развитием образовательных систем / П. И. Третьяков, С. И. Захаренков, М. В. Туберозова, Н. А. Шарай. – М.: Издательство УЦ «Перспектива», 2010. – 232 с.
16. Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол. Т. Біленко (головний редактор), В.Скотний, В.Здоровенко та ін. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2007. – Випуск дев’ятнадцятий. Філософія. – 144 с.
17. Райс Эл. Маркетинговые войны / Райс Эл, Траут Джек. – СПб: ЗАО Издательство «Питер», 2000. – 256 с.
18. Словарь экономики и финансов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://slovari.yandex.ru
19. Современный экономический словарь. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economic-enc.net/word/marketing-2678.html

Теоретичні аспекти маркетингової діяльності

в системі післядипломної освіти Теоретические аспекты маркетинговой деятельности

в системе последипломного образования The theoretical aspects of marketing activity

in the system of postgraduate education Анотація. У статті зроблено огляд наукової літератури, розглянуто понятійний апарат, наведено порівняльну характеристику класичного та освітнього маркетингу. Описано шляхи задоволення освітніх потреб у системі післядипломної освіти.

Ключові слова: класичний маркетинг, маркетинг в освіті, задоволення освітніх потреб, післядипломна освіта.

Аннотация. В статье дан обзор научной литературы, рассмотрен понятийный аппарат, наведена сравнительная характеристика классического и образовательного маркетинга. Описаны пути удовлетворения образовательных потребностей в системе последипломного образования.

Ключевые слова: классический маркетинг, маркетинг в образовании, удовлетворение образовательных потребностей, последипломное образование.

Annotation. The article reviewed the scientific literature, examined conceptual apparatus, and its comparison of classical and educational marketing. Describes ways to meet the educational needs of the system of postgraduate education.

Keywords: classical marketing, marketing education, educational needs, post-graduate education.

takya.ru

---

Смотрите также

• 
  Юрист журнала за рулем
• Электронный журнал п агириш
• Щодня до редакції журналу
• 
  Читать онлайн журнал плавание
• 
  Читать журнал про кошек
• 
  Часы военного образца журнал
• 
  Тулпар журналы читать онлайн
• 
  Топ научно популярных журналов
• 
  Скандальный журнал во франции
• 
  Редакция журнала военные знания
• 
  Пример заполнения журнала гмссб