Это интересно
- ОКД
- ЗКС
- ИПО
- КНПВ
- Мондиоринг
- Большой ринг
- Французский ринг
- Аджилити
- Фризби
Опрос
Полезные ссылки
РКФ
Все о дрессировке собак
Стрижка собак в Коломне
Поиск по сайту
Народні свята: покрову, проводи лісовика, осінні діди. Усний журнал осінні місяці народні свята
Осінь. Осінні місяці. Ознаки живої та неживої природи
Урок-проект у 2 класіТема: Осінь. Осінні місяці. Ознаки живої та неживої природи
Мета проекту: учити спостерігати та встановлювати взаємозв’язки в природі, визначати головне під час спостережень, працювати з науково-популярною літературою; ознайомити учнів з осінніми місяцями; розкрити походження назв місяців осені; вчити описувати красу природи восени та позитивні емоції, які вона викликає; розвивати уяву, фантазію, мовлення, спостережливість, пам’ять; виховувати любов до природи.
Обладнання: малюнки, виставка книг та довідкової літератури про природу, П. І. Чайковського «Пори року. Жовтень. Осіння пісня», мультимедійна система, стінгазета.
Тип уроку: урок-проект
ДИДАКТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТУ
Тип проекту: груповий.
Тип за тривалістю виконання: середньостроковий.
Тип за результатом діяльності: інформаційно – дослідницький. Провідна проблема: вдосконалення мовлення учнів, розвиток творчої уяви, уміння працювати з різноманітною літературою.
Спосіб вирішення проблеми: бесіда з батьками, робота з додатковою літературою, спостереження.
Освітній продукт: презентація, стінгазета «В світі цікавого», малюнки за власними спостереженнями.
Учасники проекту: учні 2 класу, класний керівник Таточенко С. Л. Хід уроку
І. Організація класу
Дзвоник вже сигнал нам дав.
Працювати час настав.
Працюй наполегливо, швидко, старанно,
Щоб кожна хвилинка не втратилась марно.
- Спочатку сідають дівчатка, потім – хлопчики.
- Сьогодні у нас урок незвичайний. Ми будемо створювати проект з теми «Осінь. Осінні місяці. Ознаки живої та неживої природи»
ІІІ. ЕТАПИ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ:І Підготовчий етап
Визначення та обговорення з учнями теми та завдань проекту. Шляхом мозкового штурму з учнями обговорили ідеї різних проектів. Виявили найактуальніші і цікаві теми.
Найбільш вдалою та цікавою темою для школярів виявилася тема, пов’язана осінніми місяцями, а тому і вирішили працювати над цим.
| У чому полягає задум? | Для чого це потрібно? |
| Зібрати інформацію про особливості осінніх місяців, провести спостереження в природі. | Виховувати любов до природи, рідного краю, екологічну культуру. Розвивати пізнавальні здібності учнів. |
ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ:
Разом з дітьми обговорили, над якими саме питаннями будемо працювати, спланували дії учнів, обрали форми роботи, визначили засоби представлення інформації.
Картка-підказка «Наш проект»
| Наш проект називається | «Осінні місяці.» |
| Що ми хочемо зробити? | Зібрати інформацію з різних джерел. |
| Що буде головним результатом? | Повідомлення, малюнки, усний журнал, презентація |
| До кого ми будемо звертатися? | До бібліотекаря, вчителів, батьків. |
| Нам треба прочитати книги | Казку про осінь, вірші про осінь, прислів’я та приказки й народні прикмети про осінні місяці |
Створення творчих груп: «Всезнайки», «Чомучки», «Екологи».
| Назва групи | Прізвища дітей |
| «Всезнайки» | Романюк Д., Косік В., Смицька Ю., Амс Н., |
| «Чомучки» | Галушка Т., Гузь А., Безпалько О. |
| «Екологи» | Таточенко Ю., Цишенко І., Ляховська О., |
- Збір даних з використанням різних джерел інформації. Проведення спостережень.
- Аналіз та обробка зібраних матеріалів.
- Проведення спостережень у природі.
- Підготовка та проведення творчого звіту групи.
- Оформлення звітів.
ІV Презентація проекту
Під час презентації кожна група демонструвала свій матеріал і звітувала про внесок кожного учасника.
- Звіт 1 групи
- Звіт 2 групи
Нас покликав на урок.
Як цей місяць звати?
Прошу відгадати.(Вересень)
• Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Іздерев спадає листя жовте,
То землею ходить місяць...(жовтень).
• Крапле знеба, дахів, стріх.
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів безлистя сад.
Що за місяць? (Листопад).
Вересень красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає.Вересень місяць добре годує, овоч смачненький дітям дарує.
- Народні прикмети:
1. Чим сухіший і тепліший вересень, тим пізніше прийде зима.
2. Грім у жовтні – на малосніжну, м’яку, коротку зиму.
3. Комарі в листопаді – м’яка зима.
4. Пізній листопад – до суворої та затяжної зими.
- Ребуси
3. Звіт 3 групи
Усний журнал «Дбаймо про екологічну культуру» Рятуємо землю,
А потім рятуємо небо,
Адже небо без птахів - не небо!
А земля без звірів - на землі!
Рятуємо мрії. Рятуємо ніжність.
Від кого рятуємо? Від себе!
Поки ще не пізно і можна хоч щось зробити.
Все на землі потрібно берегти
І птаха, і звіра і оту тваринку
Не чванься тим, що цар природи ти
Бо врешті ти - лише її частина. Отже, будемо разом любити і берегти нашу природу, бо ми є її частинкою. І від нас з вами залежить, якою буде наша земля - квітучим садом чи голою, без життєвого пустинею. VІ. Підсумок уроку.
- Інтерактивна вправа «Гірлянда асоціацій»:
- Висловлення вражень учень від уроку.
- Мені цікаво було дізнатися про …………… .
- Після уроку я обов’язково прочитаю про ……… .
- Найбільшим відкриттям для мене було ………… .
- Чи справдилися ваші очікування від уроку?
- Ви гарно підготувалися до уроку, зібрали багато цікавого матеріалу і зразково представили. Погляньте, яку ми книжку створили завдяки вашій наполегливій праці. Щиро дякую вам за вашу роботу.
www.shag.com.ua
| За народним календаремЗа народним календарем: З практики роботи бібліотек по відродженню народних традиційНародні свята й обряди - один з важливих елементів духовної культури народу. Вони беруть свій початок з язичницьких, дохристиянських часів, коли наші предки вірили в сили природи: сонце, вітер, вогонь, дощ та інші природні явища. Прадавні народні обряди тісно пов'язувались з порами року та відповідною до них працею в полі і господарстві. Це були весняні, літні, осінні, зимові, а також родинні свята.З часу прийняття християнства упродовж віків різні вірування, традиції і звичаї наших предків злилися з християнськими обрядами в одну гармонійну цілість і надійно оберігають духовний зв’язок поколінь,На жаль, протягом століть і особливо останніх десятиліть нашу духовність намагалися знищити. Тому нині нам усім стає зрозумілим, що духовне відродження української нації. її культури вкрай необхідне і воно має базуватись передусім на рідній мові й народних традиціях, на безцінних зразках фольклору. Сприяти цьому процесові відродження покликані бібліотеки. Вони мають стати центрами народознавства, осередками відродження тих народних традицій і звичаїв, якими жили наші предки.В цьому напрямку цікаво працюють бібліотек Чемеровецької ЦБС /директор Барицька В.В., заступник Кропельницька С.В./, досвід якої рекомендуємо використати в своїй роботі. Слід відзначити, що районні і сільські бібліотеки мають хорошу матеріальну базу, актуальне і естетичне оформлення. Тут створено кутки народознавства, оформлено виставки місцевих умільців, кутки дитячої творчості, широко представлена вишивка - все це вигідно підкреслює народний стиль оформлення бібліотек. За допомогою різних форм індивідуальної і масової роботи бібліотеки розкривають ті питання історії українського народу, які раніше замовчувались або фальсифікувались, більше приділяється уваги пропаганді рідної мови, творчості тих українських письменників, які стали жертвами сталінізму, проводиться змістовна робота по відродженню народних обрядів і традицій. Бібліотечні працівники беруть активну учать у підготовці і проведенні таких театралізованих свят, як "Івана Купала", зустрічі Нового року та ін.Посильну методичну і практичну допомогу надають районні бібліотеки своїм філіалам. Питання роботи бібліотек по духовному відродженню виносяться на районні семінари, Для бібліотек району розроблено цикл заходів по відродженню народних традицій, під загальною назвою "Роде наш красний." До цього циклу ввійшли такі теми масових заходів, як: "Домашні обереги", "А ми тую червону калину...", "Хата моя, біла хата", "Ой вербо, вербо", "З рушником у далеку дорогу", "Мово рідна, слово рідне", "З джерел народної творчості" та інші, До кожної теми розробляються відповідні сценарії, тематика книжкових виставок, які з успіхом використовуються сільськими бібліотеками.Як доповненням по циклу масових заходів в центральній районній бібліотеці оформлено розгорнуту ілюстровану книжкову виставку "Роде наш красний...", на якій зібрана література про народні традиції, свята і обряди. Вона користується великим успіхом у читачів. Такі виставки оформлені і в сільських бібліотеках.Враховуючи необхідність відродження національних традицій, та численні запити читачів, особливо вчителів та учнів, районні бібліотеки вирішили зібрати відповідні матеріали і відтворити народний календар тих свят і обрядів, які вшановували наші предки. Щоб матеріал був доступний для всіх, його розмістили на стенді, який вивісили у вестибулі бібліотеки.Стенд складається з окремих невеликих планшетів. На першому планшеті загальна назва стенда і цитата, на інших - опис окремих свят і обрядівНа кожному планшеті під текстівкою наклеєні кольорові фотознімки /вирізки з журналів/, підібрані за тематикою планшета. Стенд прикрашений українським орнаментом.На початку стенда, поряд з заголовком на стіні висить вінок з пшеничного колосся і польових квітів як символ багатства і краси.Весь матеріал експозиції можна розмістити і оформити по-іншому, в залежності від естетичних смаків художника. Планшети можуть бути різної форми і величини. Якщо в бібліотеці немає вільних стін, цей матеріал можна розмістити на одному або двох планшетах, зробити перекидний календар, альбом. Текст, звичайно, теж можна доповнити або скоротити.Нижче подаємо текстовий опис свят, обрядів, звичаїв, як це зроблено на стендах в Чемеровецькій центральній районній бібліотеці,Заголовок: ВІДРОДЖУЙМО РІДНЕ, БАТЬКІВСЬКЕПідзаголовок: За народним календаремЦитата: "У час нашого національного відродження повернімося до духовного надбання предків, їхніх добрих традицій, свят, народних пісень і танців, колядок, щедрівок, веснянок, в яких живе душа народу, його історія, національна гордість”.НОВИЙ РІКЗа старими звичаєм це свято Василя. У цей пень зранку йдуть посівати. Посіваючи промовляють: "Сійся, родися, жито-пшениця, всяка пашниця, на щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб уродило краще, як торік".За народним повір’ям перший посівальник приносить щастя до хати. Краще, якщо це буде хлопець. Уранці на Новий рік виносять з хати сміття, підпалюють його разом з соломою і обкурюють городи, садові дерева щоб родили. Існують й інші звичаї.РІЗДВО ХРИСТОВЕНа Русь Різдво прийшло разом із християнством, В цей день ходять від хати по хати і колядують, вітають з Різдвом, часто в театралізованій формі відтворюють євангельські оповідання про народження Ісуса Христа /вертеп/.За старим звичаєм на Різдво носять "вечерю" родичам, хрещеним батькам, куми до кумів, діти до батьків чи діда й баби. Звичайно, тих хто приносить "вечерю" частують, їм лагодять взамін такий же вузлик. Чудовий звичай обмінюватися "вечерею" символізує єднання родини, близьких людей.У православних Різдво випадає на 7 січня, а в католиків - на 25 грудня, тому що вони користуються різними календарями.СКЛАДЧИНАЧотири рази на рік - на третій день РІздва, на Великдень і на заговини перед Пилипівкою і Великим постом збиралася молодь "у складчину". То була спільна забава з вечерею, музикою, танцями. До хати молодої самітної вдови чи солдатки дівчата зносили муку, масло, сир, сметану, варили вареники. Парубки скидалися грішми й купували вина чи горілки, цукерок, медяників, наймали музикантів.На складчину запрошували іноді хлопців з іншого села. Чужих дівчат не запрошували ніколи.Спочатку танцювали. Хлопці - козака, дівчата -метелиці, потім разом польку, краков’як. Як стемніло, засвічували світло, сідали за стіл парами. Першу чарку отаман наливав і підносив паніматці - господині хати, Потім ставили пляшку на стіл й подавали вечерю. Пили не більше двох чарок - щоб кожен мав пару. Веселились до пізнього вечора,ХРЕЩЕННЯ /Водохреща, Йордань/Водохреща відзначається 19 січня, В цей день Христос прийняв хрещення від Іоанна в річці Йордань. Напередодні хрещення, 18 січня, дотримуються посту.Увечері повторюється різдвяна вечеря, тому вона називається Друга кутя, або Голодна кутя /готувались пісні страви/, Водохрещення відбувається перед церквою, або на ставку, чи річці, де вирубують ополонку у вигляді хреста. В цей день свяченою водою кроплять сім’ю, хату, подвір’я, криницю, худобу, на усіх дверях рисують рідким тістом, замішаним на свяченій воді, хрести - як оберіг від усього злого.СТРІТЕННЯСтрітення /зимобор, громниця/ за народним календарем відзначається 15 лютого. Це день зустрічі Зими з Літом, передбачення недалекої весни, У зв’язку з цим в на роді існували різні прикмети: якщо під вечір морозило, то перемотала зима, і навпаки, або - коли на Стрітення півень води нап’ється /з розталого снігу/, то влітку віл наїстися /буде добрий врожай/.За релігійним календарем в цей пень новонародженому Христу виповнилось 40 днів і його принесли до храму, де відбулась зустріч /стрітення/ з праведними Симеоном і Анною. Відзначаючи цю подію, в церквах відбувається служба. Йдучи до храму беруть з собою невживану посудину на свячену воду /вода стрітенська помагає як і йорданська/, святять тризубцеві свічки /громниці/. Повернувшись із церкви їх запалюють - "щоб мороз не побив дерев, а весняна повінь не пошкодила посіви", "аби грім не влучив в хату" - /звідси громниця/, обкурюють дітей, які постійно лякаються.БЛАГОВІЩЕННЯЦе свято випадає на 7 квітня. Мотивом його служать євангельські розповіді про добру звістку /благу вість/ діві Марії від архангела Гавриіла про те, що вона народить Сина Божого.За народним повір’ям Благовіщення - найбільше свято. З ним пов'язано багато прикмет, народних обрядів. Вважається, що на Благовіщення починає пробуджуватись природа. Дівчата збираються біля церкви на перший весняний хоровод, виводять "Кривий танець" і приспівують:Вже весна воскресла, "Що ти нам принесла?" "Принесла вам росу, Дівочу красу".ВЕРБНА НЕДІЛЯНаші предки здавна вірили в цілющу силу квітучої верби, тому що вона першою прокидалась з зимової сплячки, віщувала весну. Так виникло Свято Верби, яке відзначається в останню перед Великоднем неділю. Звідси його назва "Вербна неділя". В цей день у церкві освячують вербові гілки.В Україні існував звичай ритуального биття свяченою вербою. При цьому бажали людині здоров’я й достатку:"Не я б’ю, верба б’є. Не будь сонливий, до роботи лінивий. Будь здоров як вода, рости як верба".Гілки свяченої верби зберігали весь рік і використовували їх як засіб від дитячих хвороб. Свяченою вербою вперше після зими, виганяли корову на пашу, щоб добре паслася.ВЕЛИКДЕНЬВеликдень - християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа, яке кожного року відзначається у різні числа.Великодні обряди, крім релігійних ритуалів, увібрали В себе безліч давніх, дохристиянських звичаїв і вірувань, як прославлення у піснях і хороводах весняного пробудження природи /веснянки, гаївки, хороводи/, культ хліба /хліб-паска/, поклоніння предкам /поминки померлих на цвинтарі/ та ін.Освятивши в церкві паску сім’я сідає до святкового столу і розговлятися свяченим. Після обіду розпочинаються великодні розваги і забави. Біля церкви на вигоні молодь співає гаївок, веснянок, водить хороводи. На другий день Великодня дорослі відвідують старих батьків та інших родичів, бабусі - малих онуків.Великдень за своєю християнською ідеєю свято загального всепрощення й любові, свято єднання усіх членів роду - живих і мертвих.ЗЕЛЕНІ СВЯТА /Трійця/Ще у дохристиянські часи наші предки вшановували культ зеленої природи, зеленого дерева, яке з'єднувало три світи: небо, землю і підземний світ /трійця/.На Зелені свята клечали /прикрашали/ хати, вікна, двері, подвір’я. домашні будівлі. ворота зеленими гілками липи, берези або клена. Долівку в хаті встеляли чебрецем, м’ятою, татарським зіллям, полином тощо. Вважалося, що дух зеленого лісу оберігає людину та її житло від недобрих сил.З запровадженням християнства на Русі, Зелені свята збагатились новими традиціями. На честь Бога-Отця, Сина і Духа Святого /трійця/ зеленим гіллям і квітами почали прикрашати церкви і храми, проводити богослужіння і освячення різного зілля і квітів, які вважаються цілющими.Трійцю відзначають на п’ятидесятий день після воскресіння Христового, тому це свято ще називають П'ятидесятниця.ІВАНА КУПАЛАКупайло - романтичне і радісне свято наших предків дохристиянських часів, свято вшанування сонця - джерела світла, тепла і життя. Воно припадає на час літнього сонцестояння - 7 липня, 0 цій порі трави, вода, вогонь, особливо цілющі, здатні очистити й лікувати. Звідси перестрибування через багаття, купання, збирання різних трав. Зі святом пов'язані повір’я про цвіт папороті.Свято Купала починається з вечора і продовжується ВСЮ НІЧ з 6 на 7 липня. Головний атрибут свята "купальне дерево" /Купайло/, яке хлопці ставлять на березі річки чи ставу. Дівчата прикрашають деревце вінками, квітами, різнобарвними стрічками. Потім починаються купальські ігри, хороводи. Дівчата з різних трав і польових квітів плетуть вінки, кидають їх на воду - ворожать про коханих. На закінчення - усі гуртом сідають на запашну траву за купальську вечерю.Назву Івана Купала свято дістало після введення християнства. 7 липня церква оголосила днем народження Іоанна Хрестителя /Предтечі/ мотивуючи тим, що поняття "хрестити" і "купати" близькі за значенням. Так язичницьке свято поєдналось з християнським, зберігши старі народні обряди.ЗАЖИНКИ Початок жнив у всі часи був подією урочистою і супроводжувався обрядами, які мали забезпечити успіх у роботі.Цікаво проходили зажинки на Поділлі. Вийшовши в поле жати спочатку розстеляли на полі скатертину і клали на неї хлібину старого урожаю - щоб вистачило хліба від старого до нового урожаю. А тоді вже починали жати. В полі і по дорозі додому співали жниварських пісень, в яких славили золоті ниви, хліборобську працю.По закінченні жнив святкували обжинки, з останніх колосків плели вінок і прикрашали ним найпрацьовитішого.СПАССлово "спас" - скорочена народна вимова від спаситель /рятівник/, яким церква іменує Ісуса Христа.Свято прийшло по нас з Візантії. На Русі воно встановлено 14 серпня 1164 року на честь перемоги київського князя Андрія Боголюбського над іновірцями, Спас у серпні святкується тричі - 14-го, 19-го і 29-го. Свята швидко входили в побут, тому що вони збігалися з народними традиціями, які пов’язувалися з завершенням жнив /'Спасова борона"/, сівбою озимини /"Перший Спас - перший засів"/, дозріванням яблук, груш та інших фруктів, дозрівання меду /Яблучний або медовий Спас/.Головним святом є другий Спас. У цей день несуть до церкви святити яблука, груші, мед у стільниках, колосся жита, пшениці, різне зілля, головки маку, оскільки на цей день припадає свято "Маковія" - в честь сімох мучеників - братів Маккавеїв.Свято третього Спаса /Спас на полотні/, присвячене поверненню Ікони Христа Спасителя в Константинополь /944 р./, яка до пограбування мусульманами висіла над головними воротами міста.ПОКРОВАПокрова - одне з найбільших осінніх християнських свят, яке щорічно відзначається 14 жовтня. Воно пов'язане з появою в одній із церков міста Константинополя ікони Богоматері, яка покрила людей своїм омофором /покровою/ і захистила їх від ворожої облоги. Згодом київські князі узаконили це свято на Русі, як небесну силу заступництва і захисту. Покрова була головним святом Запорізької Січі. Під покровом Богоматері запорожці не боялись ні ворожого вогню, ні грізної морської стихії.Свято Покрова збігається з завершенням польових робіт, осінніми весільними обрядами. Вона вважається покровителькою шлюбу, тому дівчата поспішають в цей день до церкви і ставлять свічку Богородиці.К АЛИТ АУзимку, коли завершилися роботи у полі, частішали різні молодіжні гуляння, вечорниці, Одним із таких гулянь була Калита, яку проводили на святого Андрія -13 грудня..Дівчата випікали великого круглого коржа /Калиту/ з діркою посередині. Калиту підвішували в хаті до сволока. Хлопці повинні були підскакувати на коцюбі і відкусити кусок калити не торкаючись її руками.Калиту охороняв один парубок, у якого в руках був квач обмащений у сажі. Якщо комусь не вдавалось відкусити калити - його обмащували сажею. В цей день дівчата ворожили на долю, вгадували своїх суджених,Калита, очевидно, має зв’язок з прадавніми парубочо-дівочими іграми на честь сонця. Адже калита і формою нагадує сонце.МИКОЛИН ДЕНЬМикола зимовий - це православне престольне свято, що випадає на 19 грудня, Микола весняний - 22 травня.Святий Микола вшановувався як захисник простого народу, дітей, яким "приносив" подарунки. Миколай - покровитель мореплавства„ торгівлі, землеробства. Він творив чуда: втихомирив бурю на морі, повернув до життя загиблого матроса.На Запорізькій Січі вшановували свято Миколая - захисника і заступника всіх тих, хто плаває, подорожує. Тут діяли церкви Миколая.ВЕЧОРНИЦІПісля завершення польових робіт - восени і взимку - молодь збиралась на вечорниці. У будні на вечорницях дівчата працювали: пряли, шили, вишивали. А хлопці залицялися, розповідали різні бувальщини та небилиці, співала, танцювали. Це був своєрідний клуб, де молодь працювала, веселилася, а потім і одружувалася.Свої вечорниці мала кожна частина села, або й кожна вулиця. На вечорниці ходили тільки парубки та незаміжні дівчата. Не годилося ходити на ті самі вечорниці рідним братам чи сестрам. Вечорниці проходили в хаті однієї із дівчат, або в хаті молодої вдови. За це учасники вечорниць приносили подарунки господині хати,ХРЕСТИНИЩоб відзначити таку важливу для сім’ї подію, як хрестини дитини, влаштовували святковий обід. Запрошувались куми, гості. За традицією баба-повитуха приносила в горщику круто зварену кашу, накриту хлібом-сіллю або млинцем. Пропонувалося розбити горщик тому, хто покладе більше грошей. Гості скидали їх новонародженому - "на воза", "на коня", "на люльку", "на хустку”, "на сукню". Дарували також різні подарунки. Хрещений батько клав гроші останнім і розбивав горщик. Гості пригощалися кашею і промовляли: "Роди, Боже, жито й пшеницю, а кумі й кумові - дітей копицю”. Дівчині бажали "щоб хлопці любили", хлопчику - "щоб був добрий орач" та ін. Обряд з кашею символізував входження дитини у сім’ю.ПОСТРИЖЕННЯУ народі й досі існує уявлення, що дитину не можна стригти до року: хворітиме на голову, не ростиме волосся. Отож батьки на першу річницю запрошують гостей і роблять пострижини. На стіл кладуть кожух і садов-лять на нього іменинника. Якщо дівчинка - під кожух підкладають прядиво, гребінь, нитки "щоб пряла, ткала і шила", хлопцеві підкладають різні столярні, слюсарні інструменти "щоб майстром був".Хрещений батько зрізає навхрест трохи волосся спочатку на потилиці, тоді з різних боків голови. Хрещена мати завершує процедуру. Зістрижений чуб кладуть на тарілку, куди гості скидають гроші з різними побажаннями: "щоб дитина росла й грошовита була", "щоб волосся було густе, як кожух", "щоб був багатий, як кожух волохатий".Батьки іменинника пекли солодкий пиріг, який, перш ніж поділити і роздати гостям, ломали над головою дитини примовляючи: "Щоб життя було солодке і добре", "щоб діждати весілля, ще й коровай ділити".Перше зрізане волосся не викидали, а спалювали /щоб не боліла голова/, кидали на стрімку воду /щоб дитина росла як з води/, або закопували під вербу чи грушу /щоб кучерява була/.ПОМИНКИПоминальні звичаї тісно пов’язані з народними повір’ями про душу померлого. Одразу після поховання влаштовують поминальний обід. Подають коливо /поминальну їжу/. Спочатку годиться помити руки, перехреститися, прочитати молитву "Отче наш...", Поминаючи кажуть: "Хай з Богом спочиває", "Царство небесне душі", "Хай земля буде пухом".Поминають також на 40-й день і на рік, У ці дні зранку родичі несуть у церкву поминальний дар, замовляють панахиду і запалюють свічку. Потім відвідують могилу. Надмогильний хрест пов’язують не вишиваним рушником. На могилі залишають хліб, щось солодке, трохи води - все, що любив померлий. Роздають також бідним "на помину". Повернувшись додому відбувається поминальна трапеза, на яку запрошують усіх, хто брав участь у похороні.Щорічно, на третій день Великодня або в інші дні, відбуваються поминки на могилі /клечальні дні/. |
vchitel.com.ua
покрову, проводи лісовика, осінні діди
У кожному місяці є сакральні дати: народні свята, священні дні, відомі багато століть. У жовтні таких днів три – випадкове число, число магії!
Свято Покрови – 14 жовтня
Це один з найважливіших церковних свят місяця: Покрив ми відзначаємо 14 жовтня. Він встановлений в православ’ї в пам’ять про видіння, явівшемся святому Андрію Юродивому в Константинополі в 910 році: ніби Богородиця простягнула над обложеним містом свою хустку (покрив), закриваючи жителів, оберігаючи їх від загрози. І Константинополь встояв…
У свято Покрови Пресвятої Богородиці ми просимо у Цариці Небесної захисту і допомоги: «Пом’яни нас у Твоїх молитвах, Пані Діво Богородице, та не загинемо за примноження гріхів наших, покрий нас від усякого зла і лютих напастей; на Тя бо уповаємо і Твого Покрова свято чествующи, Тебе величаємо».
В народній свідомості Покров Пресвятої Богородиці і з’єднався з першим сніговим покривом землі: вважається, що сніг, що випав на Покрову, володіє особливою силою. Якщо вмитися ним, приумножишь красу, зберегти молодість. Зрозуміло, збирати сніг в мегаполісі не варто: ні краси, ні молодості він вам не принесе, швидше, гарантує проблеми з шкірою.
Але якщо в цей день вдасться вибратися за місто і, піймавши на долоню кілька сніжинок, протерти обличчя, вважайте, що вам дуже пощастило! Адже «покровський» сніг не тільки володіє омолоджувальної силою, але і стає оберегом від злих чар.Ще один ритуал, здійснюваної на Покрову, – розпалювання багаття, в який можна було класти дрова: в ньому горів сухий мох.
Дим Покровського багаття очищає простір і, за давнім народним повір’ям, притягує добробут. Запалюючи такий багаття, дотримуйтеся тиші: цей обряд проводиться в повному мовчанні – з моменту, коли ви чиркаете сірником, підпалюючи мох, і до хвилини, коли вогнище повністю прогорить. Саме правильне – зберігати мовчання, поки ви не переступите поріг свого будинку (або хоча б поки не вийдете з лісу).
Свято 18 жовтня – Треті Осеніни або Проводи Лісовика
18 жовтня за народним календарем – день остаточного настання осені. Якщо до цього моменту літо ще може завітати до нас, сонечко час від часу припікає, як у серпні, після 18 жовтня осінь повертає на зиму. Всі польові роботи припиняються. Наші предки знали, що землі-матінки теж потрібен відпочинок; відлітали на південь птахи, ведмідь забирався в барліг і влаштовувався на сплячку.
18 жовтня не слід ходити в ліс, навіть парком гуляти не рекомендується: природа перебудовується, змінюється енергетика, і не варто простому смертному втручатися в ці процеси. До речі, Осеніни здавна вважаються іменинами лісовика: господар лісу збирає в цей день усю нечисту силу, мешкає в лісах, полях, на берегах озер, в ставках і болотах. Так що вже тим більше не слід людині йти в ліс, де гуляє нечисть!
Цікаво, що, за статистикою, якраз 18 жовтня відзначається пік простудних і вірусних захворювань. Мабуть, є своя правда у давніх звичаях і «бабкіних казках»! Ми забуваємо давні правила, не вчасно гуляємо в парках і скверах, порушуємо спокій природи – ось і отримуємо «по шапці». Наші предки старалися в цей день взагалі не виходити з дому – ну хіба що у двір, зате ввечері неодмінно влаштовували багате, ситне і веселе сімейне застілля.
Ритуальне блюдо Осенін – гриби, дари лісу. Неважливо, ви поставите на стіл смажені або солоні гриби-ма – ринованные, або навіть спечете грибний пиріг, головне – пригощаючись, не забути подякувати лісовика: за те, що приветил у своєму царстві, до грибного місця вивів.
Народний свято 7 листопада – День Прадідів або Осінні Діди
Шанування предків – неодмінна складова будь сакральної традиції. У російській народній і, звичайно, православній культурах існує чимало днів поминання предків, досить згадати Батьківську суботу. Однак ми частіше всього згадуємо батьків та бабусь і дідусів, якщо вони вже покинули цей світ.
насправді ж важливо у такі дні зосередитися на пам’яті роду, усвідомити, як йдуть в глиб століть покоління за поколіннями тих, чия кров сьогодні тече у ваших жилах. Предки зберігають і підтримують кожного – лише частіше згадуйте про них з любов’ю і подякою, а у важкі хвилини звертайтеся за допомогою.
7 листопада на Русі святкувався День дідів. Існували традиції поминання старших і молодших дідів. Молодшими вважалися найближчі предки: дідусі-прадідуся і бабусі-прабабусі – ті, чиї кроки ще пам’ятає земля, чиї речі ще стоять в будинку на своїх місцях… Поминаючи їх, вирушали на кладовище, ставили на могилу кожному по стопці горілки, прикривши шматком житнього хліба. Постоявши і згадавши покійних, помолилися за них, поверталися додому і відкривали вікна: таким чином запрошували в будинок духів молодших дідів-помічників.До їх допомоги вдавалися у важких побутових ситуаціях: за давнім повір’ям, якщо справи не ладяться, члени сім’ї раптом почали сваритися, вони можуть очистити будинок від негативу.
Старші діди – нащадки вище третього коліна. Вони вже вичерпали всю земну життя, побутові справи їх не хвилюють, але до доль нащадків діди придивляються і у важку хвилину неодмінно підтримають. Адже кожен з нас – не тільки носій родової пам’яті, ми ще й покликані вирішити проблеми, з якими не вдалося впоратися нашим предкам. Наприклад, якщо хтось із пращурів не зміг впоратися із залежністю (припустимо, випивав зайвого), у нащадка ця проблема неодмінно з’явиться. І не обов’язково у вигляді пристрасть до чарки: це може бути і ігрова залежність, і залежність від коханої людини, і, не приведи бог, наркоманія… Як тільки та чи інша проблема вирішена – розв’язується родової вузол, душа знаходить легкість і спокій.
7 листопада старших дідів запрошували в будинок, на деякий час відкриваючи двері. Неважливо, які слова ви в цей момент скажете, говорите те, що в голову прийде, – це буде самим правильним закликом до предків. Застілля у День дідів не влаштовують, але після кожної трапези намагаються зібрати крихти, шматочки хліба або взяти жменьку зерна (якщо варили кашу) і кинути птахам. Пернаті – жителі піднебесся, їх пісні слышнее ангелам, так нехай вдячні птахи донесуть звістку про вас вищим силам.
Ритуал «Поминання предків»
Ритуал можна провести як на могили покійних предків, так і вдома або на лісовій галявині: головне, щоб ніщо не завадило магічного дійства. Вам будуть потрібні найтонша воскова свічка, блюдце, треба (блін, шматок хліба, печиво тощо). Ритуал завжди починається з проголошення обережного змови: адже ви збираєтеся вступити в контакт з іншим світом, світом померлих.
Ось стародавній змова-оберіг:
“Чур-чурила, стар-престар, Ти ходи-ходи, похаживай, Ти води-води, поваживай, Ти диви-диви, поглядай, Всяке зло від ма отваживай, Чур, чур, чур!”
Сказавши змова, запаліть свічку, встановивши її в підсвічнику або встромивши прямо в могильну землю. Поруч поставте блюдце. Тепер можна запрошувати душі предків:
“Святі діди, кличемо вас! Святі діди, летіть до нас!”
Пронесіть требу через вогонь свічки і покладіть на блюдце: ви приготували частування для пращурів. Відламайте для себе шматочок хліба або млинця, з’їжте, подумки звертаючись до предків зі словами вдячності і любові; розкажіть про своє життя, попросіть ради, якщо необхідна допомога – висловіть своє прохання. Не поспішайте: ритуал триває, поки горить свічка. Коли свічка догорить, залишки треби розсипте для птахів, блюдце приберіть під кущ або дерево і вимовте заключний змова:
good-know.com
| Тематичний цикл «Тиждень техніки безпеки» | |||||||||
| Бесіда з елементами тренінгу «Безпечне довкілля» | Прогулянка, ігри за бажанням дітей | Оздоблення з мушлів «Пляжні скарби» | Консультація «Батькам про попередження дитячого травматизму» | ||||||
| Година спілкування«Здорова дитина — здорова нація» (загартування, харчування) | Спортивна година «Подорож острівками безпеки» | Пап’є-маше «Кошеня» | Рекомендації ба-тькам щодо загартування дітей | ||||||
| Телеміст «Безпека на дорогах. Я — пішохід. Я — пасажир» | Пішохідний перехід вулицями міста, закріплення правил вуличного руху | Участь у конкурсі малюнків «Автомобіль, дорога, пішохід» | |||||||
| Сам удома. Пожежна безпека | Спортивна розвага «Навколо світу з капітаном Врунгелем» | Участь у конкурсі малюнків «Автомобіль, дорога, пішохід» | Усний журнал «Безпека дитини, коли вона сама вдома» | ||||||
| Брейн-ринг «Із дитинства знай свої права!» (Загальна декларація прав дитини) | Прогулянка, розучування вправ для профілактики порушень постави | Трудовий десант. Операція «Листя» | |||||||
| Тематичний цикл «Народні свята осіннього циклу» | |||||||||
| Усний журнал «Осінні місяці, народні свята» | Прогулянка, рухливі ігри з елементами ТРВЗ | «Осінь — славна господиня» (малювання на вологому аркуші) | Бесіда-консуль-тація«Роль народних традицій, звичаїв, обрядів у сімейному вихованні» | ||||||
| Пізнавальна гра «Кожній порі — певне свято» (звичаї та обряди українського народу) | Спортивна година «Цікаві ігри пана Гарбуза» | «Закосичення» (нитки, солома, шматки тканини) | |||||||
| Екскурсія до парку «Мандрівка рідними стежинами» (визначення змін у природі) | Прогулянка, розучування етюдів на вираження задоволення і радості | «Дарунки Осені» (ліплення з солоного тіста, глини) | Батьківські збори | ||||||
| Година спілкування «Гість у дім — радість із ним» | Спортивна година «Як козаки по сіль ходили» | Оздоблення садових горщиків.Висаджування квіткових цибулин | |||||||
| Свято «Осінній ярмарок» | Прогулянка, спортивні ігри (бадмінтон, футбол) | «Осінні дива» (створення композицій із засушеного листя та квітів) | |||||||
| Тематичний цикл «Я – громадянин своєї держави» | |||||||||
| Усний журнал «Символіка України» | Прогулянка, розучування комплексу вправ для подолання втоми,народні ігри | Народна іграшка (глина, фарба) | Усний журнал «Виховання справжнього громадянина» | ||||||
| Екскурсія до української хати- музею | Спортивна естафета | Витинанка | |||||||
| Кошик знахідок (прислів’я, прикмети) | Прогулянка, бесіда «Здоровому роду — нема переводу», спортивні ігри | «Вишиванки, вишиванки — ніби райдуги співанки» | |||||||
| «Круглий стіл» за темою «Подорож містами України» | Спортивна година з елементами хореографії «Козачок» | «Україно, мій духмяний цвіт» (виставка квітів) | |||||||
| Літературно-музична компо-зиція «Там бере початок Україна, де росте біля хати калина» | Пішохідний перехід до річки, ігри на місцевості | Трудовий десант. Операція «Очистимо берег рідної річки» | Організація ви-ставки робіт народних умільців | ||||||
| ^ | |||||||||
| Інформаційно-пізнавальна година «День української писемності та мови» | Прогулянка, зустріч із медичним працівником «Збудники хвороби», самостійна ігрова діяльність | «Моя перша книжечка» (папір, клей, ножиці, олівці, фломастери) | |||||||
| Літературні перлинки (шаради, каламбури, жарти, смішинки) | Спортивна година «Сила і мужність» | «Моя перша книжечка» (записування текстів, розмальовування) | Рекомендації щодо поповнення домашньої бібліотечки | ||||||
| Літературний турнір «Казка вчить, як на світі жить» | Прогулянка, ігри за бажанням школярів | «Книжкова лікарня» | |||||||
| Конкурс читців «Таланти твої, Україно!» | Спортивна година з елементами психогімнастики «Всьому довкола я радію» | Театральна сцена. Розігрування жартівливих інсценівок | Залучення батьків для участі у конкурсі читців | ||||||
| Мовна вікторина «Грамоти вчиться — завжди знадобиться» | Пішохідний перехід до парку, ігри на місцевості | «Улюблений герой домашньої бібліотечки» (пластилін, глина, солоне тісто) | |||||||
| Тематичний цикл «Знання — це скарб, а вміння вчитися — ключ до нього» | |||||||||
| Бесіда «Ким я мрію бути?» Крісло мрійника «Коли президентом був би я...» | Прогулянка, бесіда «Чим корисні фітопроцедури», розучування ігор народів світу | Підготовка до інсцені-зації: • розподіл ролей для інсценізації; • виготовлення декорацій; | |||||||
| Пізнавально-розважальна гра «Зоряна година» | Спортивна година «Ключі від Форту Буаяр» | • розігрування ролей; • створення костюмів | |||||||
| Подорож містом Народних умільців | Прогулянка, розучування комплексу вправ ранкової гімнастики зі скакалкою | • розучування ролей; • виготовлення атрибутів | Індивідуальні бесіди щодо успішності учнів | ||||||
| Обмін досвідом «Як упорядкувати свій робочий день» | Командні змагання «Забави козаків» (змагання козацьких куренів) | Театральна сцена «Сорочине гніздо» (інсценізація) | |||||||
| Конференція «Цікавий світ професій» | Прогулянка, спортивні ігри (городки, бадмінтон) | «Старим речам — нове життя» (ваза для квітів) | |||||||
| Тематичний цикл «Здоровими будемо – усе здобудемо» | |||||||||
| Заняття «У здоровім тілі – здоровий дух» | Прогулянка, розучування комплексу вправ ранкової гімнастики з предметами, ігри за бажанням школярів | Художня праця «Мої фантазії» | |||||||
| Екскурсія до комп’ютерного класу «Користь і шкода від комп’ютерів» | Спортивне свято «Подорож зупинками здоров’я» | «У світі кольорів» (розфарбовування повітряних кульок) | Інформація з БЖД учнів «Правила поведінки під час катання на велосипеді» | ||||||
| Година спілкування «Поради Бобра Суперзуба» | Прогулянка, бесіда «Бути здоровим — престижно!», ігри | «Пригоди Ласунки» (малювання ниткою) | Бесіди про те, чи мають учні певні доручення вдома | ||||||
| Самодіяльний концерт «Дружба починається з посмішки» | Спортивна година «У пошуках дивоскарбу» | «Кольори мого настрою» (видування кольорових бульбашок) | |||||||
| Мандрівка-гра «Станція Мийдодір» | Прогулянка,ігри спортивного характеру(городки, футбол, бадмінтон) | «Серветка» (аплікація з клаптиків тканин) | |||||||
asyan.org
Осінні свята українців як ознака здоров`я
Сезонні традиційні свята українців пов`язані з порами року: весною, літом, осінню, зимою, але чіткого розмежовування між ними немає. Кожен цикл свят несе своє смислове навантаження та насичений безліччю ритуалів і прикмет. Головною метою та завданням цих свят було забезпечення добробуту родини, що значною мірою залежало від врожаю. Тож усі ці свята так чи інакше спрямовані на спілкування з природою, її розуміння.
Осінній цикл свят замикає річне календарно-обрядове коло. Він не становить цілісної системи, а ввібрав окремі звичаї та обряди, характер яких визначався станом засинання природи та приготуваннями до зими і зимових свят. Головними моментами осіннього циклу були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ. Також обряди осіннього циклу були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а на Введення, Катерини та Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць, де часто хлопці знайомилися з дівчатами з метою створити родину.
Загалом, в осінньому циклі повторюються усі мотиви, властиві для інших циклів - так формувалося безперервне циклічне обрядове коло святкових дат із різними атрибутами і символами, але одними і тими ж мотивами.Отже, основні українські свята осіннього циклу:
28 серпня - Перша Пречиста, також відома як свято Успіння Пресвятої Богородиці.
Після цього дня родини, у яких були діти на порі, починали активно готуватися до весільного сезону. В цей час починався також збір урожаю.
11 вересня – “Головосіка”, або Всічення Голови святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана.
Цього дня дотримуються суворого посту. Не можна різати нічого, що нагадує собою голову. Вважається, що цього дня не варто брати у руки гострі речі: ніж, сокиру, пилку. За народним віруванням день Головосіка є останньою межею, коли з’являються грози. Але, якщо хтось почув грім, то це віщувало довгу і теплу осінь. Цього дня у лісі збирали лікарські коріння.
14 вересня - “Семена”, свято Преподобного Симеона Стовпника та його матері Марфи.
За козацьких часів у цей день хлопців уперше “садовили на коні”, проводили пострижини – це важлива подія в житті молодого вояка. Цей звичай походив ще від княжих часів, коли молодих княжичів цього дня садовили на коні та з великими церемоніями везли до церкви, де пострижини виконував сам єпископ. В ніч на Семена колись відбувалося базарне київське свято — “Весілля свічки” або “Свято свічки” з лялькою. Це свято було своєрідним карнавалом вогнів на київських базарах. У день Семена починаються вечорниці. Ще напередодні хлопці наймають для них хату на весь осінньо-зимовий період. Дівчата варять обрядову кашу, готують вареники, а хлопці наймають музик. На Семенів день відбувається обряд посвяти в парубоцтво, коли ще зовсім молодих хлопців приймають до хлопчачої ватаги.
27 вересня - “Здвиження”, свято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього.
Це одне з головних свят у східній християнській традиції. Походить воно з першої половини IV століття, коли у Єрусалимі було знайдено хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа. На Здвиження земля движиться ближче до зими, а тому від цього часу настають холодні дні й птахи відлітають до вирію. Вирій, за народними уявленнями, – це тепла країна, де ніколи не буває зими і де живуть тільки птахи і змії. Першою до вирію летить зозуля, бо вона є ключницею вирію: “У неї золотий ключ від тієї країни”.
14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці, або “Покрови”.
Хоча свято впроваджене ще за часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з ХІІ століття. Для козаків Покрова було найбільшим святом. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запорожжі була церква святої Покрови. Козаки збудували також багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. З 1999-о року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.
1942-о року в цей день було офіційно утворено Українську Повстанську Армію, яка теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці.
“Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах до сьогодні дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови. Яка погода на Покрову, такою буде і зима. Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні. На Покрову вітер – весна буде вітряна.
21 листопада – день святого Михайла.
В цей день часто випадає перший сніг, тому й прикмета: “Михайло на білому коні приїхав”. Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна. Якщо Михайло дощем служить – добру й суху весну ворожить. День на Михайла похмурий і на деревах іній – до хорошого врожаю. Від Михайла зима морози кує.
7 грудня - день Катерини.
Оскільки день Катерини називали днем дівочої долі, то кожна дівчина намагалася не тільки її вгадати, а й безпосередньо побачити, поспілкуватися з нею. Тому ввечері (як правило, опівночі) звершувався таємничий ритуал “кликання” (закликання) долі. Він мав кілька варіантів. Найпоширеніший — коли дівчина потай від інших і від своєї родини варила горщик каші з пшона й маку, виходила до воріт (або на перехрестя) й тричі гукала: “Доле, доле, йди вечеряти!” Вірили, що доля може прийти або озватися. Іноді вона озивалася: якщо таємне дівоче ворожіння спостерігав хтось із сусідів, родичів, він міг відповісти: “Зараз прийду!” (або якщо сердитий на дівчину, то сказати щось образливе). Часто бувало так, що за дівчиною стежив той хлопець, якому вона подобалася, — так доля справді могла поєднати двох молодят. Загалом, на день Катерини було безліч способів ворожіння. Наприклад, по тіні: папірець запалювали і тримали проти білої стіни, по силуетах тіні вгадують свою майбутню долю.
14 грудня - день Андрія.
Молодіжні зібрання цього дня були наповнені веселощами й розвагами і подекуди називалися великими вечорницями. На Андрія вдавалися до різноманітних прийомів любовно-шлюбної магії засівання конопель, ворожінь із балабушками, калитою тощо. Ці ворожіння мали відповісти на такі основні питання: чого чекати в Новому році – шлюбу чи смерті, якщо шлюбу – то хто буде чоловіком, чи буде шлюб щасливим. Намагалися також дізнатися про професію, матеріальне становище майбутнього чоловіка, главенство у майбутній сім'ї. Для свята Андрія є характерною певна “карнавальна свобода". У цю ніч, як і в новорічну, негласно дозволялися деякі прояви антигромадської поведінки, які в інший час гостро засуджувалися і навіть підлягали покаранню за звичаєвим правом. У ролі "порушників порядку" звичайно виступали парубки та підлітки. Набір типових андріївських жартів не вирізнявся особливою вибагливістю: парубки знімали з воріт хвіртки і заносили на край села, підпирали кілком двері хати, вилазили на стріху і затикали комин, пускали в димар горобців тощо. Особливо звитяжним вважалося вміння підняти воза і поставити його на чиюсь хату. Такі ритуальні безчинства творили здебільшого на подвір'ях, де були дівчата на порі.
Катерина Лебедєва для Safe Connection
safeconnection.org
Осінні календарні свята та обряди - Відповіді на держіспит
10. Релігійні та народні пр-ки чістовік.doc (1 стор.)11. Види ДПІ, Нар. промисли Чистовик (2). doc (1 стор.)12. народний танець а обрядах і звичаях, чистовик. doc (1 стор.)13. Пісенно-ігровий ф-р Чістовік.doc (1 стор.)14. Організаційно творча работа.doc (1 стор.)15 етапи організації кіл-ва.doc (1 стор.)16. Специфіка роботи з дитячим кол-вом Чістовік.doc (1 стор.)17 Робота над худ. Образом чистовик. Doc (1 стор.)18. Підбір репертуару чістовік.doc (1 стор.)19.Народние ігри.doc (1 стор.)1 Сутність, структура, функції НХК 1.doc (1 стор.)20 Нар. муз. інструменти. doc (1 стор.)21. Традиційні сімейно-побутові празднікі.doc (1 стор.)22. Роль НХТ в духовному і моральному розвитку лічностіДокумент Microsoft Word.doc (1 стор.)23. Народні свята як одна з форм залучення дітей до народного художнього творчеству.doc (1 стор.)24. Методи польових ісследованій.doc (1 стор.)2. Поняття фольклору. Зміст творів народного фольклору .. doc (1 стор.)3. Народний календар і календарний празднік.doc (1 стор.)4. Зимові календарні свята та обряди в російській тр.doc (1 стор.)5. Весняні календарні свята і обряди.doc (1 стор.)6. Літні календарні свята і обряди.doc (1 стор.)7. Осінні календарні свята і обряди.doc (1 стор.)8. Сучасне і сучасність російських традиційних праздніках.doc (1 стор.)9. Поняття фольклорний театр.doc (1 стор.)Питання до державного іспиту спеціальность.doc (1 стор.)10. Релігійні та народні пр-ки чістовік.doc (1 стор.)11. Види ДПІ, Нар. промисли Чистовик (2). doc (1 стор.)12. народний танець а обрядах і звичаях, чистовик. doc (1 стор.)13. Пісенно-ігровий ф-р Чістовік.doc (1 стор.)14. Організаційно творча работа.doc (1 стор.)15 етапи організації кіл-ва.doc (1 стор.)16. Специфіка роботи з дитячим кол-вом Чістовік.doc (1 стор.)17 Робота над худ. Образом чистовик. Doc (1 стор.)18. Підбір репертуару чістовік.doc (1 стор.)19.Народние ігри.doc (1 стор.)1 Сутність структура функції НХТ. Doc (1 стор.)20 Нар. муз. інструменти. doc (1 стор.)21. Традиційні сімейно-побутові празднікі.doc (1 стор.)22. Роль НХТ в духовному і моральному розвитку лічностіДокумент Microsoft Word.doc (1 стор.)23. Народні свята як одна з форм залучення дітей до народного художнього творчеству.doc (1 стор.)24. Методи польових ісследованій.doc (1 стор.)25.doc (1 стор.)2. Поняття фольклору. Зміст творів народного фольклору .. doc (1 стор.)3. Народний календар і календарний празднік.doc (1 стор.)4. Зимові календарні свята та обряди в російській тр.doc (1 стор.)5. Весняні календарні свята і обряди.doc (1 стор.)Оригінал Осінні календарні свята та обряди. Август-заграв, жнівень, разносол, густоед, малороси, поляки, чехи і словаки: серпень Народна назва: зорнічнік (дозрівання нив, зорнічнік від Зірне = зріти). Роботи: дожинати хліб, косити, орати, сіяти озимину, заламувати у вуликах стільники , обробляти стодоли, очищати тік.Ільїн день 20 липня / 2 серпня Пророк Ілля в народному уявленні асоціювався з Перуном - громовержцем, який гарцює по небу на вогненній колісниці. У його волі дощі, грози і посухи. Перунів день в язичництві - свято воїнів і хліборобів. Тоді для свята, який включав в себе дві складові частини - військову і землеробську, пекли величезний пиріг на все село, готували великий шматок сиру, варили обрядне пиво. На початку святкування добували тертям "живий вогонь», і від нього запалювали багаття з дубових полін.
Ілля - зачинатель жнив. Повинен бути закінчений сінокіс і розпочато жнива. Після Іллі вода не придатна для купання. Сонце повертає на осінь. (Рубіж: літо-осінь) Жертвоприношення у вигляді загальної трапези з закланием бика або барана .. У народі говорили: "До Іллі хмари ходять за вітром, а з Іллі починають ходити проти вітру", "На Іллю до обіду - літо, а після обіду - осінь", "Ілля Пророк - косовиці термін" Ільїн День - "сердитий день" . У цей день не працювали. "На Ільїн День снопів НЕ метають: грязей спалить". Розрізняли Іллю Мокрого та Іллю Сухого: Мокрим його величали під час молінь про дарування дощів на ниву, а Сухим - під час молінь про припинення затяжних дощів. Якщо на Перунів (Ільїн) День зовсім не було дощу, побоювалися швидких лісових пожеж.
Осеніни - відзначали в різні терміни, в залежності від клімату - від першого спаса до Семенова дня (14 вересня). Пісні «проводи сонця» на вечірній зорі. (Їх же співали на на Успіння Богородиці). Влаштовувався бенкет. Частування - магія благополуччя.
^ Перший врятував - мокрий, медовий, Маковій 1/14 серпня
свято пов'язане з хрещенням Русі в 988г. Церква здійснювала обряд малого водосвяття, св. водою освячувалися всі колодязі, водойми, люди змивали гріхи в Йордані. Цей же Спас медовий - «підрізав» перший стільники з медом. І маковий Спас - дохристиянська обрядова їжа була з маком, дозріваючим до цього часу. Мак і мед освячувалися у церкві. Посів озимих.
^ Другий Спас - яблучний 6/19 серпня.
Збір врожаю овочів і плодів. Свято благословення плодів землі, в т.ч. яблук. До цього дня їх не належало є. Цей день - перша зустріч осені. Пожертвування для жебраків (трапеза) ^ Успіння 15/28 серпня. Дожінкі, обжинки, оспожінкі. Успенщіна. Свято закінчення літа, жнив і початку осені. Бенкети, братське пиво, складчини з приводу закінчення жнивної жнив, прославляння важкої селянської праці. Обжинки - останній день жнив хліба. Починається соління огірків і грибів. Поминання покійних. починалися осінні хороводи. Початок молодого бабиного літа (до Івана Пісного)
^ Третій Спас 16/29 серпня - горіховий, хлібний (освячують хліб нового врожаю, печуть хліб з борошна нового врожаю), полотняні або Спас на полотні. З цього дня дозволялося збирати і є лісові горіхи нового врожаю. Сприятливий день для торгівлі полотнами і полотнами, в цей день влаштовувалися текстильні ярмарки. Вересень
хмурень, ревун, зоревнік, летопроводец,
рюін і рюен (від реву копитних, для яких цей час справно), малороси: вересень (час збір вересу), . Народна назва вересня: ревун. Перша тиждень вересня у народу відома під ім'ям Семенських, друга михайлівської, третя Нікітській, четверта Дмитрієвський. У старій російського життя вересень був сьомим місяцем; а коли рік почали вважати з Семена летопроводца, він був першим. ^ Семенов день, Симеон Стовпник, Семен-летопроводец - 1/14 вересня. Семен Летопроводец. (1492г. до1699 р. в цей день святкували Новий рік - Новоліття). Початок нового «церковного» року - магія проводів минає і початку нового. (Пограниччі - «нечисть» - захисні обряди) У селах - починало бабських робіт з обробки льону, початок бабиного літа. Початок осінніх хороводів. Обряд «нового вогню», видобутого тертям. Починалися «засидження» - робота в хатах при вогні. Похорон мух і тарганів. У цей день справлялися новосілля. Тиждень після цього дня вважалася «бабиним літом». Прибрані ярові. Важливо закінчити осінню сівбу. Закінчуються всі с / г договору та угоди. Садили на коня хлопчика «при переході від дитинства (по четвертому році)». Початок полювання. Весільні тижні до 28 листопада.
^ Бабине літо з 1/14 вересня У різних місцевостях буває в різний час - від 1 до 8 вересня (ст. стилю). У Саратовській і Пензенській губерніях цей день називається: пасиковий. Там у цей час прибирають вулика. У Ярославській і Вологодській губерніях той же день називається цибулевим днем. Там у цей час виривають з гряд цибулю і часник. У Рязанської губернії він має славу Аспосовим днем. Там кажуть: «Бабине літо по Аспос день»
17 вересня - Луків день, викопують із гряд пізній цибулю. Інші назви: пассіка день, Аспос день та ін також цього дня працювали на пассіка.
^ Різдво Пресвятої Богородиці, (аспасиев (Аспос) день, Богородичний день, Мала Пречиста, Оспожінкі) 8/21 вересня. Завершення жнив, збирання та заготівля овочів. У язичництві - свято Рода і Рожаниць У цей день приносили треби Роду і предкам. Свято сім'ї, прибраного врожаю і домашнього благополуччя. Дні осіннього сонцестояння Обряд «оновлення вогню»,. Час підведення підсумків. Друга зустріч осені. У християнстві дівчата і жінки «зустрічали осінь» - з піснями, іграми, танцями і з трапезою (з вівсяним хлібом ) біля річки. Свято збору врожаю - «Оспожінкі». відвідування молодят. "Якщо погода на Малу Пречисту гарна - осінь буде гарна".
^ Осеніни - стародавнє свято врожаю. Дяка Матері Землі. У землеробському календарі це свято називали "Осенін" або "оспожінкамі" і відзначався як свято врожаю. Російські жінки з вівсяним хлібом виходили на ранній зорьке зустрічати матінку Осенін. Потім цим хлібом пологается годувати домашню худобу. Покладалося в хаті загасити вогонь старий і запалити новий, який добували по-старому. Ходили в гості до молодих, після ситного обіду дивилися їх господарство, вчили уму розуму.
^ Воздвиження 14/27 вересня У природі - «рух осені до зими». Закінчення жнив і початок осінніх робіт. «Хліб з поля на тік рухається», «каптан з шубою зрушився», «птах в відліт рушила». «Гусепролет» - гуси відлітають у теплі краї. Збір осінніх грибів і прибирання капусти. Початок капустенскіх вечорок. Капусниці на Русі тривали два тижні. обряд похорону тарганів і мух. Початок приготувань до святок. А також цей день називають «репорези» - збирають ріпу .. Догляд гадів, їх засипання - «змія і гад НЕ рухається». В язичництві - осінній Зміїний свято; день, присвячений Велесу. Весілля Велеса і Мари., «На Під движенье ні змій, ні гад по Землі Сирий НЕ рухається», «На Воздвиження ведмідь у барліг йде».
За церковним календарем:
Жовтень
позімнік, грязнік, весільник
листопад, поляки і малороси: паздерник (паздер - костриця, початок робіт з льоном), 2 жовтня - Трохим, Зосима-бджолиний заступник. Вулики відправляють на зиму в бджоляник. Іноді справа це відкладається до Савватія (10 жовтня). До Саватія триває бджолина дев'ятину. Влаштовуються Трафімови вечірки: прийшов час вибирати наречених. ^ Покров Пресвятої Богородиці 1/14 жовтня - день перелому в річному круговороті життя - початок зими. Зустріч осені з зимою. Повинен бути прибраний весь урожай з полів. Утепляли хати, затоплювали піч. Проводилась чистка в будинку перед зимою. Скотини згодовували останній прибраний з поля сніп і переводили на зимовий корм. Відпускали найманих на сезон робітників, і наймали нових. (Від Покрови до Егорья). Початок жіночих робіт з обробки льону. Початок осіннього весільного періоду, який тривав до Філіппова дня 27 листопада. Кінець хороводів, початок молодіжних посиденьок. Початок дівочих посиденьок з роботою. Дівчата чекають женихів. Цьому протегує Божа Матір, а в дохристиянські часи - жіноче божество, покровителька домашнього вогнища, помічниця дівчат і жінок. Початок покровських ярмарків. Покров - початок жіночих робіт в хаті.
^ Ненила - льняніца. Параскева. День Параскеви - П'ятниці, 28 жовтня / 10 листопада «Осіннє Макош» - у язичників. Парасковія - Льняніца, з цього дня починають м'яти і тріпати льон, готуючи його для пряжі. Дівки і баби виносили витрепанний льон на показ, влаштовуючи «Льняні оглядини», жінки завершували літні сільгосп роботи і приступали до рукоділля. У св. П'ятниці відбився образ язичницького жіночого божества Макоші, покровительці прядіння і ткацтва. У цей день дівчата і жінки вшановували Макошь, божеству приносили дар, зроблений своїми руками з ниток і тканини. Дар кидали у воду, (тому вода - жіноча стихія), з певним побажанням, пов'язаним не тільки з рукоділлям, а й взагалі з жіночою долею. У язичництві - осіннє Макоша, день, коли «Мати сиру-Земля» і «Вода» засипають до весни. Пізніше - християнське свято, день торгів, торговельних угод. Параскева (з грец.) - Народжена в п'ятницю. Жінкам у цей день не можна шити і прясти, прати і купати дітей
Листопад-Лістогной, полузімнік, грудень, поляки, малороси, чехи і словаки: листопад
Зимова (осіння) Казанська 22 жовтня / 4 листопада. Казанська - бабина заступниця. Зима на порозі. Час весіль. Традиційний термін розрахунків - закінчуються всі будівельні роботи, наймані будівельники повертаються додому. ^ Дмитро Солуонскій, Дмитрієв день, Дмитрівська тиждень - батьківська, Дідівка 26 жовтня / 8 листопада повсюдні поминки по покійним. Увесь тиждень - батьківська. Основні поминки - в Дмитрівську суботу. У язичництві в цей час існував свято «Осінні Діди» (передував Осінньому Макошь)), тиждень поминання предків. У цей час справляли тризни, проводжаючи душі предків у Ирій до майбутньої весни.
^ Кузьменко 1/14 листопада
Зустріч зими. У язичництві - свято небесного коваля - Сварога, переривання зв'язку між «Небом» і «Землею». Земля залишається на піклування Велеса. Щоб люди могли пережити важкий час, Сварог подарував їм сокиру, мистецтво железоделанія і ремесла. Свято ковалів (Кузьма і Дем'ян вважалися ковалями по зв'язку зі вкованной морозом землею), теслярів і всіх майстрів-умільців. Покровителі шлюбу, тому що «Сковували» весілля крепо-міцно. Це і дівочий свято. (Тому вони починають своє ремесло - рукоділля), Дівчина - наречена вважається господинею дому, всіх пригощає курячої локшиною. У складчину готують страви, млинці, варять Козьмодемьянская пиво. Запрошують рідних і хлопців .. Молодіжні гуляння. З цього дня і до Карачун різали курей, а перший подавали Сварогу в жертву (Перун - коваль, а півень - його атрибут, птах, присвячена Перуну і, відповідно - Сварогу). Тому цей час - курьи іменини (а святі - покровителі курей), на столі обов'язково страви з курятиною. Ритуальне злодійство курей. Покровителі весіль. У деяких місцевостях на посиденьках робили опудало Кузька, якого жартівливо «одружили», потім «ховали»
uadoc.zavantag.com
Свято Осені 1 клас - ОСІННІ СВЯТА - ОСІННІЙ ПЕРІОД - Файли для завантаження
Мета. Учити емоційно сприймати довкілля. Розширити і збагатити знання дітей про осінь. Розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси, словесно – логічну пам'ять, мислення, поетичні та музично – хореографічні навички школярів. Виховувати дбайливе ставлення до природи, повагу до людської праці, до народних звичаїв та обрядів.
Ведуча
З давніх - давен відзначають люди свято Осені, свято останнього снопа , який є символом добробуту і достатку нашого народу.
І ми сьогодні зібралися , щоб відсвяткувати свято Осені, свято Урожаю.
Зал просторий весь аж сяє,
Так від сонця він розцвів.
Це ж сьогодні День врожаю,
День маленьких школярів.
Ми вітаєм, любі гості,
Вас на нашому святі.
І щоб ви, як щедра осінь,
Всі були багаті.
І здорові, як водичка,
З джерела дзвінкого.
Всі ми зичимо вам миру
І добра людського.
На нашу землю українську
Завітала Осінь золота.
Все, що зустрічала, сяйвом прикрашала
І щедро дарувала усі свої дива.
Осінь захоплює, осінь вражає
Дивом-красою і барвами квіт.
То вона щедро тепло посилає,
То умивається дощиком світ.
То аж засвітиться в золото вбрана,
Ніби царівна, велична стоїть.
Вся чарівна, кольорова, багряна,
Ніби чекає і мудро мовчить.
То засумує із вітром у парі,
Шелестом, шумами зашурхотить.
Крапле дощами із сірої хмари,
Листям вологим додолу злетить.
Летять листочки пожовклі і зів’ялі,
Летять до ніг і сумно шелестять.
Затих гайок, і верби кучеряві
Пташиним співом вже не гомонять.
А ниточки ясні срібноволосі
Шепочуть тихо: осінь, осінь...
Пісня “Осіння казка”
І
Ніби на свято вдяглася земля,Ваблять до себе ліси і поля.Сонячний промінь хоче зігрітьНеба холодну безмежну блакить.
Приспів:Осіння казка кличе знов___Помріяти і поблукати.У лісовій гущавині____Небачену красу шукати.
ІІВ шатах розкішних дерева стоять,Золотом їхні прикраси горять.Буйні вітри, що примчали здаля,Ніжно розчісують коси_гілля.Пр-в:Програш:
ІІІЛистя в останньому вальсі кружля,З тихим зітханням під ноги ляга;Сумно нашіптує казку мені! __Дивно навкруг, немов уві сні.Приспів:
Осінь наша, осінь –
Золота година,
Неба ясна просинь, Пісня журавлина. Бабиного літа Довгі, білі коси... І дорослі й діти Люблять тебе, осінь.
Та не тільки славна За свою ти вроду - Урожай іздавна Ти несеш народу: Щедра і дорідна, Пахнеш ти медами, Славиш край наш рідний Зерном і плодами!
Неба ясна просинь, Пісня журавлина Бабиного літа Довгі, білі коси... І дорослі й діти Люблять щедру осінь.
Та не тільки славна За свою ти вроду - Урожай іздавна Ти несеш народу: Щедра і дорідна, Пахнеш ти медами, Славиш край наш рідний Зерном і плодами!
Українська осінь – це пишні жоржини,
Айстри різнобарвні, горішки ліщини,
Варення, соління, гриби й маринади…
Тобі, щедра осінь, усі у нас раді.
Наш край подільський щедрий,
Родючий і багатий.
Люблю його безмежно,
Бо край наш благодатний!
Тепер, коли вже зібрано врожай,
Іще заможнішим став рідний край.
Прийшла пора усім радіти,
У танок веселий друзів запросити.
Танок “Полька” .
Осінь чарівна в гості іде ,
Щедрі дарунки усім принесе
Яблука стиглі і груші смачні
В кожній оселі стоять на столі.
Осінь чарівна в гості іде
Барви яскраві усім принесе
В золото вбрала дерева, кущі
Подарувала всім ритми дощів.
Пізні ягоди спіють , глянь-но,
Так буває лише восени –
Червоніє шипшина, калина,
Повні кетяги горобини.
Чудова, в пишному вбранні
Приходить осінь тихо, мов у сні.
Природі спокій ти приносиш,
Тож ми тебе чекаєм, Осінь!
Осінь, Осінь!
В гості тебе просим.
З щедрими хлібами,
високими снопами,
З листопадом і дощем,
з перелітним журавлем.
Під музику з різних дверей заходять 2 Осені.
Осінь.
Добрий день, в добрий час!
Рада ,діти, бачити вас!
Баба Яга
Ой, які ж ви всі гарненькі,
І вродливі, й чепурненькі.
Покажіть рожеві щічки,
Ваші любі, милі личка.
Осінь.
Маю я віночок з листя,
Ще й калинове намисто.
Баба Яга
Знаю, ви мене впізнали,
До вас Осінь завітала.
Ведуча.
Я чогось не розумію. Може мені двоїться в очах, але я бачу 2 Осені. Так не буває !
Баба Яга
Ну чому не буває? Є рання Осінь, є пізня Осінь. Ось я , наприклад, рання Осінь.
Осінь
Вибачте шановна, але ви не справжня осінь. Осінь – я.
Баба Яга
Ви її не слухайте, я – ваша Осінь.
Ведуча.
Дітки, щось тут не так. Треба розібратися. Справжня осінь нам завжди загадки загадувала. Загадайте, будь ласка.
Загадки Осені
Ведуча.
( Звертається до баби Яги, яка дістає книгу і шукає загадки)
- Ви , шановна, не шукайте, а вже загадуйте.
Ведуча
- Перше випробовування закінчилось. Щось не дуже гарно ви впорались.
Справжня Осінь завжди приносить нам гарні подарунки.
Осінь.
Так, я готувалась до свята і часу не гаяла, бо дуже багато роботи у мене було: в лісі листя пофарбувати, горіхів потрусити, все з садів та городів позбирати.
Ось поглянь, які чудові гостинці я діткам принесла.
Ведуча
(Звертається до Баба Яги)
А ти, що нам принесла?
Баба Яга
А я що, ось в мене теж є подарунок – святковий віник. Теж гарненький, жовтенький, цілий ранок прикрашала, ніченьки не досипала.
Ведуча
Ну і подарунки в тебе, зовсім не дитячі. Нам такі подарунки не треба.
Я вже все починаю розуміти. Але давайте ще перевіримо.
Осінь – це справжня чаклунка. Давайте ви почаклуєте. Ось у нас є листочки. Попробуйте їх оживити.
Танець з листочками
Ведуча.
Одну Осінь перевірили, тепер твоя черга. Ось тобі повний кошик з грибами, шишками, горішками. Попробуй оживити.
Баба Яга
(відкриває парасольку та розсипає все)
Ой, щось не вийшло.
Ведуча.
Дуже гарно вийшло, але не те, що треба, все розсипала, навела тут безлад.
Баба Яга
А що? Я просто почаклувала, слова чарівні забула.
Ведуча
Давайте , дітки, позбираємо все в окремі корзинки.
(діти все збирають, а мухомори залишають)
Баба Яга
А чому ви залишаєте мої улюблені грибочки?
Ведуча
Їх не можна збирати, бо це отруйні гриби.
Баба Яга
А ми з Кікіморою їх їмо, супчики варимо і пиріг робимо.
Осінь.
З якою ще Кікіморою? Так ти Баба Яга, а не Осінь.
Ведуча.
Шановна ! Просимо вас, не псуйте нам свято. І заберіть ваші смачні гриби.
Баба Яга
Проганяєте ! Мене? Пожалкуєте! Не буду і вас свята зовсім.
(Виходить, забираючи Осінь)
Ведуча
І справді, зіпсувала свято. Треба визволяти Осінь. А де ж її шукати? Напевно в лісі. Тільки хто ж нам допоможе її відшукати?
(Заходить сумний Лісовичок. )
Лісовик
За ярами, долами, лісами
Де загублено часу лік.
У хатинці, де стелять мохами,
Проживаю я – Лісовик.
Влітку я працював , не лінився:
Лікував звірят, гриби збирав.
Прийшла осінь – я й зажурився,
Тихий і пустий ліс мій став.
А чи з далекого краю ви?
Ведуча
Зараз діти тобі розкажуть.
У всьому світі, кожен зна –
Країна рідна лиш одна.
І в нас вона одна-єдина –
Це наша славна Україна.
Україна – це небо блакитне,
А втім небі зірки золоті,
Сяють нам величаво й привітно
Ці два кольори , ніжні й прості.
Україна – це жовта пшениця
І блакитні волошки у ній.
І як любо кругом, подивися,
У країні коханій моїй!
Угорі небосхил оксамитний ,
А в низу колосисті поля
Край наш щедрий, край наш привітний,
Рідне небо і рідна земля.
Ведуча
Ось , в якій чудовій країні ми живемо! Лісовичку, а чому ти такий засмучений?
Лісовик
Та багато моїх друзів пішли у зимові сплячку, ні з ким повеселитися, погратися.
А я дуже люблю пустощі та веселощі! А ви чого тут?
Ведуча
В нас трапилось лихо. Баба Яга вкрала Осінь. І ми думаємо, що вона десь у вашому лісі переховується, допоможи нам її відшукати та повернути нашу Осінь!
А ми тобі настрій покращимо, адже ми дуже веселі.
Пісня “Килим”
І
Ходить осінь по діброві,
Виглядає.
Чи листочків кольорових
Ще немає.
Приспів:
- А для чого? А для чого?
- Все для килима нового.
ІІ
В клена крона, як корона,
Золотиться.
Горобинонька червона
Теж годиться.
Приспів:
- А для чого? А для чого?
- Все для килима нового.
З кленів листя золотисте
Позривала
Та ще ягідки вогнисті
Розкидала.
Приспів:
Ходить осінь та співає:
- Ой, як гарно стало в гаї.
Ведуча
Сподобалася тобі наша пісенька?
А давай наші дітки ще у гру з тобою пограють.
Гра “Один зайвий”
Ведуча
Ну що, розвеселили ми тебе?
Лісовичок
Так. Мені все дуже сподобалось.
Ведуча
А чи покажеш ти нам дорогу до Баби Яги?
Лісовичок
Покажу, але дорога далека.
Спочатку прямо, прямо, потім направо … Ставайте за мною, я покажу вам дорогу.
( Діти виходять через центральні двері, входять через додаткові. Баба Яга в цей час через двері музичного залу входить в зал і підмітає)
(Лісовик прощається з дітками)
( Баба Яга виходить з мітлою, розганяє всіх на стільчики)
Баба Яга
А, добралися все таки? Все одно осінь вам не віддам.
Ведуча
Шановна Баба Яга, віддай нам нашу Осінь.
Баба Яга
А якщо не віддам, то що буде?
Ведуча
У нас не буде свята.
Баба Яга
Чому не буде? Зі мною буде. Відтепер я ваша Осінь. Зараз почаклую, дощик на вас напущу.
(Бризкається водою)
Ведуча
Нас дощем не здивуєш іне налякаєш, тому що завжди нам на допомогу приходять кольорові парасольки. І про них ми зараз заспіваємо пісеньку.
Пісня “Кольорові парасольки”
І
Кольорові парасольки,
Кольорові парасольки,
Може - сотня, може - дві.
Усміхаються щасливо,
Усміхаються щасливо
Небу, квіткам, сонцю і траві.
Дощ по них гарцює верхи,
Дощ по них гарцює верхи,
На сріблясному коні.
Мріє дощик: йти під ними,
А вони сміються: "Ні" !
Приспів:
Гарненькі парасольки,
Усюди їх багато.
Коли дощі на дворі –
Для них, для них
Це - справжнє свято.
ІІ
Де не глянеш - парасольки,
Де не глянеш - парасольки,
І людей швидка ріка.
Дощ розгулює по місту,
Дощ розгулює по місту,
По околицям блука.
Полива кущі, дерева,
Полива кущі, дерева,
Тротуари і двори.
Та найбільше його ваблять,
Та найбільше його ваблять
Парасольок кольори.
Приспів:
Дощик наш непростий,
А веселий, чарівний.
Довгоногий і тягучий,
Дуже-дуже балакучий.
З усіма він розмовляє
Всіх дітей розвеселяє.
Ведуча
Розвеселимо усіх таночком.
Танець з парасольками
Баба Яга
А я напущу дощів, зроблю великі калюжі, не перейдете, ноги змочите.
Ведуча
Ти нас знов не налякала, бо в нас є калоші, дивись як це роблять діти.
Гра “Калоші”
Ведуча
Бабусенько Ягусенько, ну не будь такою злючкою. Хочеш, ми тобі вірші розкажемо, пісні заспіваємо.
Баба Яга.
Це як? Концерт?
Ведуча
Сідай і слухай.
Нашим краєм ходить Осінь,
Подарунки всім розносить.
У лісі, полі побувала,
В саду гостинці назбирала.
Щедра Осінь-господиня
Розділила всі дари.
Люди врожаї збирають,
Вітаміни запасають.
І картопля, й помідори
Знайшли місце у коморі.
Морква, огірок, буряк
На столі у всіх малят.
Груші, яблука і сливи,
Виноград смачний, красивий.
Фрукти просяться у рот,
Буде взимку з них компот.
Все корисне , вітамінне,
Для людей все незамінне.
Щоб не трапилось біди,
Їжте фрукти й овочі завжди!
Пісня “Осінь – чарівниця”
І
Осінь чарівниця у гості прийшла,І дарунки щедрі всім нам принесла.
Приспів:Яблука і груші, сливи, виноград,Осені дарунки для усіх малят.
ІІ
Осені дарунки радісно берем І в корзинки наші весело кладем.
(Баба Яга приводить Осінь)
Осінь
Дякую вам, мої рідненькі, що ви мене визволили з полону. А тобі, Баба Яга, має бути соромно, чуть свято н е зіпсувала.
Баба Яга
Не сваріть мене, просто я в лісі сама – самісінька, теж захотіла свята. Я ж сирота – сиротинушка, в школу не ходила, правила не вчила, друзів не маю.
Осінь.
Якщо не будеш бешкетувати та вередувати, діти тебе запросять на наступний рік. А я хочу пригостити вас гарними смачними подарунками.
Ведуча
Дякуємо Вам!
Щоранку ясне сонечко
Так лагідно нам світить.
І щиро усміхається нам осінь золота.
Як справжня чарівниця, закінчила роботу
І щедро частувала нас рясним дощем.
Одвічно славен труд людини,
Де хліб є на столі – там пісня щастя лине.
Вам бути з хлібом ми завжди бажаєм,
Тому вітаємо вас з урожаєм.
Будьте ж здорові!
І будьте багаті!
Хай діти радіють у батьківській хаті.
Нехай розквітають лани та оселі.
Так будьте ж щасливі!
І будьте веселі!
www.yrok.net.ua
